Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2019 року у справі №826/19464/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №826/19464/16

касаційне провадження №К/9901/38514/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Стеценка С. Г., Шарапи В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (головуючий суддя: Беспалов О. О., судді:

Парінов А. Б., Губська О. А.) у справі №826/19464/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (далі - позивач; ПАТ "ВФ Україна") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (далі - ПрАТ "Фарлеп-Інвест"), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення від 28-29.11.2016 №615 "Про досудове врегулювання спору між операторами ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та ПрАТ "МТС Україна".

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що допущені НКРЗІ порушення порядку досудового розгляду спору між двома операторами телекомунікацій (спір розглянутий за відсутності позивача, а також за наявності повідомлення оператором органу розгляду про наміри судового врегулювання спору) порушують права ПАТ "ВФ Україна" на неупереджений та об'єктивний законний розгляд державним органом спору між двома суб'єктами господарювання. Також позивач вказав, що умови міжоператорських розрахунків за надання "глобальної телекомунікаційної послуги", якою є "глобальна послуга 800" не відноситься до умов договору про взаємоз'єднання, що регулюються НКРЗІ, а тому не можуть бути предметом досудового врегулювання спору при взаємоз'єднанні.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2017 адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розрахункові такси за послугу початку з'єднань в телекомунікаційних мережах за кодами глобальної телекомунікаційної послуги "800" не підлягають державному регулюванню і встановлюються операторами самостійно. Разом з цим, суд констатував відсутність у діях НКРЗІ процедурних порушень при розгляді питання досудового врегулювання спору між операторами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що повноваження відповідача, як досудового регулятора, розповсюджуються на всі спори, що можуть зачіпати питання створення неконкурентного середовища для будь-якої зі сторін чи надмірного матеріального тягаря для кінцевого споживача.

Також суд апеляційної інстанції вказав на помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статті 66 Закону України від
18.11.2003 №1280-IV "Про телекомунікації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law11~).

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник вказує на те, що рішення відповідача не відповідає критеріям для оцінювання рішення, визначеним статтею 2 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки таке не містить в собі обґрунтувань щодо необхідності зменшення розрахункової такси з 0,36 грн. до 0,23 грн., що не дає змогу оцінити її як економічну, так і правову обґрунтованість. Також скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції невірно розтлумачено норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про компетентність відповідача врегульовувати спір, який виник між операторами зв'язку, в позасудовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

На адресу суду касаційної інстанції від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просив у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити.

Третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law13~), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції зга~law14~ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2011 між ТОВ "Укомлайн" та ПрАТ "МТС Україна" укладено договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № VZ-UL-MTS-06/2011.

В подальшому, додатковою угодою від 01.04.2012 р. № 5 до вказаного договору всі права та обов'язки ТОВ "Укомлайн" за вказаним договором передано ПрАТ "Фарлеп-Інвест".

Додатком № 3 до вказаного договору встановлено розрахункові такси за телекомунікаційні послуги, які в подальшому неодноразово змінювались, остання зміна оформлена додатковою угодою № 23 від 01.06.2015, якою встановлено розрахункову таксу за кожну хвилину з'єднання 0,36 грн. (без ПДВ).

ПрАТ "Фарлеп-Інвест" надіслано позивачу листи від 13.10.2015, від 21.10.2015, від 04.11.2015, від 09.11.2015, від 15.08.2016 із пропозицією провести переговори з метою підписання додаткової угоди з метою зменшення до 0,23 грн. (без ПДВ) розрахункової такси за кожну хвилину з'єднання за використання телекомунікаційних мереж ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та ПрАТ "МТС Україна" при наданні доступу за кодами "80040" та "80060".

Листом від 09.09.2016 ПрАТ "МТС Україна" запропоновано ПрАТ "Фарлеп-Інвест" перенести дату переговорів на 14.09.2016.

Листом від 22.09.2016 ПрАТ "Фарлеп-Інвест" направлено позивачу протокол розбіжностей від 14.09.2016, який підписано позивачем та повернуто ПрАТ "Фарлеп-Інвест" листом від 16.10.2016.

Вважаючи строк розгляду пропозиції порушеним, 26.10.2016 ПрАТ "Фарлеп-Інвест" з метою досудового врегулювання спору звернулася до відповідача.

Рішенням НКРЗІ від 28-29.11.2016 № 615 "Про досудове врегулювання спору між операторами ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та ПрАТ "МТС Україна" вирішено операторам телекомунікацій ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та ПрАТ "МТС Україна" до 19.12.2016 внести зміни до додатку № 3 Договору "Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ПрАТ "МТС Україна" з телекомунікаційною мережею ПрАТ "Фарлеп-Інвест" №VZ-UL-MTS-06/2011 від 01.08.2011 в частині встановлення розрахункових такс за послуги початку з'єднань в телекомунікаційних мережах за телекомунікаційні послуги, надані за кодами "60" та "40" глобальної телекомунікаційної послуги 800 у розмірі 0,23 грн. за хвилину без податку на додану вартість.

Зазначене рішення і є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до ~law15~ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації забезпечує досудове вирішення спорів між суб'єктами ринку телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, у тому числі щодо послуг пропуску трафіка, надання послуг національного роумінгу, перенесення абонентських номерів та використання персональних номерів.

Вказана норма кореспондується з пунктом 15 частини четвертої Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1067/2011.

Так, за змістом ~law16~ якщо оператори телекомунікацій не досягли згоди щодо укладення, зміни чи розірвання договору, що регулює взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Для вирішення спору оператор, який вважає свої права порушеними, надсилає до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, звернення, до якого додається проект договору про взаємоз'єднання мереж телекомунікацій, пропозиції стосовно умов взаємоз'єднання, з яких сторони не досягли домовленості, а також завірені копії всіх документів та матеріалів, необхідних для розгляду спору.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, за участю представників зацікавлених сторін, фахівців у сфері телекомунікацій та експертів розглядає надані матеріали, заслуховує сторони та приймає відповідне рішення. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, є обов'язковим для виконання учасниками взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Порядок розгляду звернень, дослідження матеріалів, винесення рішення щодо спору між сторонами встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

У разі прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення, яке не задовольняє одну із сторін, зацікавлена сторона має право звернутися до суду.

Згідно ~law17~ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, за зверненням будь-якої із сторін повинна здійснювати врегулювання відносин операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання, у тому числі щодо послуг пропуску трафіка, при укладанні, виконанні та розірванні відповідних договорів.

З метою забезпечення ефективної конкуренції та умов, що є недискримінаційними, рівноправними та прийнятними для обох сторін і корисними для споживачів, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом місяця з дня звернення приймає відповідне рішення по суті спору.

При цьому, за визначення наведеним у ~law18~ взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж - встановлення фізичного та/або логічного з'єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією.

Згідно абзацу шостого пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила №295) глобальна телекомунікаційна послуга - послуга телефонного зв'язку, до якої всі абоненти телефонної мережі загального користування мають вільний доступ і яка надається за кодами послуг 700,800,900 тощо.

У пункті 80 Правил №295 зазначено, що виклик абонента з використанням глобальної телекомунікаційної послуги, що надається за кодом послуги 800, здійснюється за рахунок абонента, якого викликають. Забороняється стягувати будь-яку плату із споживача, який здійснює такий виклик.

Відносини операторів телекомунікацій, які мають намір взаємоз'єднати або вже з'єднали свої телекомунікаційні мережі з телекомунікаційними мережами інших операторів телекомунікацій, які функціонують у складі телекомунікаційної мережі загального користування (далі - ТМЗК) врегульовані Правилами взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку від 08.12.2005 № 155 (далі - правила №155).

Відповідно до пункту 5.1 цих Правил спори при взаємоз'єднанні, які виникають на будь-яких етапах укладання, зміни, виконання та розірвання договору про взаємоз'єднання, вирішуються сторонами взаємоз'єднання шляхом переговорів.

Пунктом 5.4. Правил №155 передбачено, що якщо за результатами переговорів остаточно з'ясовано, що сторони взаємоз'єднання не можуть дійти згоди, то розбіжності сторін мають оформлюватися протоколом розбіжностей (додаток 5), після чого будь-яка зі сторін (далі - заявник) може подати письмове звернення на адресу НКРЗІ щодо досудового вирішення спору (далі - звернення щодо спору).

Таким чином, зміст наведених норми дає підстави дійти висновку, що повноваження відповідача, як досудового регулятора, розповсюджуються на всі спори, які виникли між операторами зв'язку щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом договору від 01.08.2011 №VZ-UL-MTS-06/2011, до якого пропонувалось внести зміни, є технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання мереж у точках, організованих для пропуску трафіку між мережами, а також порядок та умови їх взаєморозрахунків.

Глобальна послуга "800" відноситься до умов зазначеного договору.

Таким чином, питання щодо розгляду спорів операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання, зокрема, зміни вартості послуг, в т. ч., і вартості послуг використання телекомцнакаційної мережі ПрАТ "Фарлеп-Інвест" при наданні послуг доступу за кодом "80040" абонентам телекомунікаційної мережі ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та абонентам телекомунікаційних мереж інших операторів телекомунікаційних мереж загального користування України, які мають взаємоз'єднання з телекомунікаційною мережею ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та послуги використання телекомунікаційної мережі ПрАТ "МТС Україна" при наданні послуг доступу за кодом "0-800-60" абонентам телекомунікаційної мережі ПрАТ "МТС Україна" за кожну хвилину відносяться до компетенції НКРЗІ, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оспорюване у даній справі рішення прийнято відповідачем у спосіб та у межах визначених законодавством повноважень.

Слід також зазначити про те, що собівартість пропуску трафіку була розрахована відповідачем на підставі даних, отриманих від ПрАТ "МТС Україна" та ПрАТ "Фарлеп-Інвест" на запити НКРЗІ.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, запереченнях на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №826/19464/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

С. Г. Стеценко

В. М. Шарапа