Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2019 року у справі №500/1819/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №500/1819/17

адміністративне провадження №К/9901/34500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №500/1819/17

за позовом ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 - про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року, постановлену суддею Присакар О. Я., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О. І., суддів Домусчі С. Д., Романішина В. Л.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду із позовом до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1";

1.2. поновити його на посаді голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

1.3. стягнути з Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з
30.12.2016 до моменту його поновлення на роботі;

1.4. стягнути з Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн та моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

2. Одночасно позивач просив поновити строк звернення до суду із цим позовом, мотивуючи тим, що про своє незаконне звільнення йому стало відомо 23.03.2017, коли він поштою отримав трудову книжку з відміткою про звільнення, адже з
30.12.2016 він хворів і на роботу не виходив. Проте у лютому 2017 року коли він спробував потрапити на робоче місце, група осіб його не пускала та вигукувала, що він звільнений з посади. Позивач намагався самостійно отримати у відповідача необхідні документи, однак йому було відмовлено. Лише 29 березня 2017 року він звернувся за правовою допомогою до адвоката, який направив запити відповідачу про видачу необхідних документів. Позивач уважає, що пропустив строк з поважних причин.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 звернувся до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із заявою від 20.12.2016 про складання обов'язків сільського голови з 20.12.2016.

4.30 грудня 2016 року прийняте рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №184/VII, яким була задоволена заява ОСОБА_1 про складання ним повноважень Озерненського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області.

5. Указаним рішенням обов'язки тимчасово виконуючого Озерненського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області були покладені на секретаря Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Карпова Юрія Сергійовича.

6. Запис у трудову книжку ОСОБА_1 від 30.12.2016 про звільнення за власним бажанням за статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) був унесений секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Карповим Ю. С.

7. Рішенням Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.01.2017 №186/VII секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з 13.01.2017 було обрано ОСОБА_4.

8. У судовому засіданні суду першої інстанції від 16.06.2017 ОСОБА_4 пояснив, що з 13.01.2017 трудової книжки ОСОБА_1 уже не було в Озерненській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області, акт приймання передачі не складався.

9. У судовому засіданні суду першої інстанції від 21.08.2017 ОСОБА_1 пояснив, що у лютому 2017 він намагався пройти до свого робочого місця, однак група осіб не пустила його, вигукуючи при цьому, що він звільнений з посади.

10. Згідно з довідкою амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Озерне від 30.12.2016 ОСОБА_1 звертався 30.12.2016 до амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Озерне за медичною допомогою. З відповіді ВП "Ізмаїльська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги" від 03.05.2017 №124 убачається, що 01.01.2017 бригада екстреної медичної допомоги викликалася за місцем проживання ОСОБА_1

11. Водночас позивачем не було надано належних і допустимих доказів його хвороби з 02.01.2017, тобто позивачем не доведено, що з 02.01.2017 він хворів і не міг з'являтися на роботу до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

12. Із розрахунково-платіжних відомостей за січень, лютий, березень 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 за січень, лютий, березень 2017 року заробітна плата не нараховувалася і не виплачувалася.

13. Позивач, який уважав себе сільським головою, не звертався до відповідача щодо невиплати йому заробітної плати.

14. З адміністративним позовом до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області щодо визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Арнаута І. Г.", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позивач звернувся 19.04.2017.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

15. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву в частині визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1", поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 30.12.2016 до моменту його поновлення на роботі та моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

16. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з позовом у частині визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від
30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1", поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області поза межами встановлених процесуальним законом строків.

17. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII приймалось саме за заявою ОСОБА_1, то про наявність цього рішення він повинен був дізнатися у січні 2017 року.

18. Установивши, що з позовом до суду першої інстанції позивач звернувся лише
19.04.2017, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву в частині визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1.", поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області подано з пропуском місячного строку звернення до суду, що є підставою для залишення її без розгляду.

19. Водночас до наведених позивачем підстав поважності причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд першої інстанції поставився критично, зауваживши, що вони не є поважними, а тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.

20. Не погоджуючись зі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

21. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року - без змін.

22. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строків звернення до суду. Водночас додатково Одеський апеляційний адміністративний суд відхилив доводи позивача щодо отримання ним трудової книжки простим поштовим відправленням лише 23.03.2017, оскільки відповідачем надані належні докази (довідка, копія журналу вихідної кореспонденції Озерненської сільської ради, оригінал типового конверта з відповідною печаткою Озерненської сільскої ради), які спростовують таке твердження ОСОБА_1

23. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив про правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду та, як наслідок, відсутності підстав для його поновлення.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

24. Позивач, уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухваленими з порушенням вимог матеріального і процесуального права, подав касаційну скаргу.

25. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених частини 3 статті 7 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування".

27. Згідно із частиною 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

28. На переконання скаржника при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Водночас коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з урахуванням необхідності субсидіарного застосування норм трудового законодавства суди повинні керуватися строками звернення до суду, визначених частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Тому особа може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

29. Отже, позивач уважає, що суди попередніх інстанцій зобов'язані були обчислювати місячний строк звернення до суду саме з моменту отримання ним копії рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від
30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1." або його трудової книжки.

30. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

31.15 грудня 2017 року, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

32. З огляду на що, 06.03.2018 касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

33. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т. Г., суддям Білоусу О. В., Желтобрюх І. Л.

34. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року №627/0/78-19, у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

35. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

36. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

37. Водночас третя особа - ОСОБА_2 - подав заяву про приєднання до касаційної скарги, в якій просив скаргу задовольнити.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

38. Згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

39. За змістом частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

40. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

41. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

42. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

43. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

V. Позиція Верховного Суду

44. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

46. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

47. Норми трудового законодавства можуть бути застосовані до відносин, пов'язаних зі звільненням з публічної служби тільки субсидіарно, у разі відсутності спеціального законодавства.

48. Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

49. Частиною 1 статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

50. Отже, системне тлумачення норм Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та КЗпП України дозволяє дійти висновку, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

51. Правову позицію аналогічного змісту висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постанові від 25 червня 2019 року в справі №9901/821/18.

52. Отож висновки судів попередніх інстанцій про те, що місячний строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Арнаута І. Г.", поновлення на роботі мав би відраховуватися з дня, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а саме з січня 2017 року, є такими, що сформовані внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

53. Водночас Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строки звернення до суду з цим позовом позивач пропустив.

54. Частиною 2 статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

55. Згідно з пунктом 2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

56. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4. Інструкції).

57. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (пункт 4.1. Інструкції).

58. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (пункт 4.2. Інструкції).

59. Судами попередніх інстанцій установлено, що після припинення повноважень ОСОБА_1 обов'язки тимчасово виконуючого Озерненського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області були покладені на секретаря Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Карпова Юрія Сергійовича.

60. Ним був унесений запис у трудову книжку ОСОБА_1 від 30.12.2016 про його звільнення за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

61. Рішенням Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.01.2017 №186/VII секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з 13.01.2017 було обрано ОСОБА_4.

62. Відповідно до показів свідка ОСОБА_4 з 13.01.2017 трудова книжка ОСОБА_1 уже була відсутня в Озерненській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області. Указане підтверджується актом від 13.01.2017 №б/н щодо вмісту сейфу, який знаходився в службовому кабінеті секретаря Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

63. На час звернення до суду трудова книжка ОСОБА_1 знаходилася у нього. Проте твердження позивача щодо отримання ним трудової книжки простим поштовим відправленням 23.03.2017 спростовані наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.10.2017 №302, копією журналу вихідної кореспонденції Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, оригіналом типового конверта з відповідною печаткою Озерненської сільскої ради Ізмаїльського району Одеської області.

64. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що трудову книжку позивач отримав до 13.01.2017.

65. Водночас до суду позивач звернувся лише 19.04.2017.

66. Беручи до уваги, що доказів існування поважних причин, що перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду, позивач не надав, Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви в частині визнання протиправним і скасування рішення Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2016 №184/VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1", поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області без розгляду.

67. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі "Меньшакова проти України", заява №377/02).

68. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain" ("Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"), заява №28090/95).

69. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року "Osman v. the United Kingdom" ("Осман проти Сполученого Королівства"), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року "Kreuz v. Poland" ("Круз проти Польщі"), заява №28249/95).

70. У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

71. Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування національними судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

72. Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року в справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (пункт 29 рішення від 09 грудня 1994 року в справі "Руіс Торіха проти Іспанії" ("Ruiz Torija v. Spain"), заява №18390/91).

73. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

74. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

75. Отож Суд приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій прийнято правильні по суті рішення, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають зміні у мотивувальній частині щодо мотивів залишення позовної заяви без розгляду.

76. В іншій частині рішення підлягають залишенню без змін.

VІ. Судові витрати

77. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

78. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

79. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та заяву третьої особи - Карпова Юрія Сергійовича - про приєднання до касаційної скарги задовольнити частково.

80. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року в цій справі змінити в мотивувальній частині щодо мотивів залишення позовної заяви без розгляду.

81. У решті ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

82. Судові витрати розподілу не підлягають.

83. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко