Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №821/1376/16

адміністративне провадження №К/9901/40885/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року (суддя І.І. Войтович) та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (колегія у складі суддів: М.М. Милосердний, А.І. Бітов, І.Г.Ступакова)у справі №821/1376/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доГоловного управління Державної фіскальної служби у Херсонській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0002361405 від 14 липня 2016 року, яким застосовано суму штрафних санкцій 23800 грн. в зв'язку з порушенням ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоів та тютюнових виробів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що жодного підтвердження продажу, алкогольних напоїв в кіоску за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенко (територія ринку), не має, а тому дане рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у позовні, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №0002361405 від 14 липня 2016 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, та відповідає іншим критеріям правомірності, встановленими частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому підстав для його скасування не вбачається.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не були досліджені доводи позивача стосовно факту продажу ним безалкогольного пива без мети споживання покупцями його на місці, та факту відсутності умов для споживання будь-яких напоїв на місці. Також, наголошує на тому, що ОСОБА_2 не здійснював реалізацію саме пива алкогольного «Оболонь світле», оскільки на час проведення фактичної перевірки в наявності була кега пива безалкогольного та в момент підписання акта не звернув увагу на запис: пиво алкогольне «Оболонь світле». Тому, позивач вважає, що, оскільки пиво безалкогольне не є алкогольним напоєм, то ОСОБА_2 вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового напоїв та тютюнових виробів» не порушені. Відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями при відсутності підтвердження факту наявності та реалізації саме алкогольного напою, не є підставою для застосування штрафу у розмірі 17000 грн. Окрім того, в порушення вимог п. 115.1 ст. 115 та п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідач прийняв одне податкове повідомлення-рішення, в якому застосував дві окремі штрафні (фінансові) санкції.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований суб'єктом господарської діяльності, видом діяльності якого є: 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

14 липня 2016 року на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 01 липня 2016 року № 292 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 05 липня 2016 року №0739 та №0738 посадовими особами податкової інспекції проведена перевірка ФОП ОСОБА_2 з метою здійснення податкового контролю щодо дотримання норм чинного законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі про виробництво та обсяг підакцизних товарів, про що складено акт (довідка) фактичної перевірки від 06 липня 2016 року №194/21/22/РРО/3313209850.

До початку перевірки проведено контрольну закупку та складено акт від 06 липня 2016 року №79 "Про проведення контрольної розрахункової операції», відповідно до якого в кіоску (місце №9) за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка (територія ринку), де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, було придбано келих пива алкогольного «Оболонь світле» на розлив з пивної установки вартістю 12,00 грн., розрахунковий документ не видано - РРО відсутній.

Під час проведення перевірки контролюючим органом були встановлені наступні порушення позивачем:

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи вчинене вперше протягом календарного року. За вказане правопорушення передбачено застосування фінансових санкцій згідно п.1 ст. 17 вказаного Закону у розмірі 1,00 грн.

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР) через здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. За вказане порушення передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу згідно ст. 17 вказаного Закону у розмірі 17000,00 грн.

- ст.15-3 Закону №481/95-ВР, у зв'язку з продажем алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу підприємства громадського харчування. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно ст. 17 вказаного Закону у розмірі 6800,00 грн.

На підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і ст. 17 Закону №481/95-ВР відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2016 року №0002361405, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23800,00 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій

Відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з абзацом 8 частини 2 статті 17 цього ж Закону за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції в розмірі 6800 гривень.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд касаційної інстанції погоджується з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою законності застосування до позивача штрафу, оскільки реалізація позивачем пива алкогольного «Оболонь світле» підтверджується актом перевірки від 06 липня 2016 року.

По-друге, на спростування встановленого податковим органом порушення щодо продажу ним без ліцензії пива алкогольного, позивачем не надано жодних доказів придбання ним безалкогольного пива в кегах, про відсутність яких також вказав представник позивача.

По-третє, як правильно встановлено судами позивач не є суб'єктом господарювання громадського харчування, оскільки його видом діяльності є: 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Насамкінець, суди попередніх інстанцій, посилаючись на вимоги статті 58 Податкового кодексу України, дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок порушення норм одного й того ж Закону, тому відсутні підстави для застосування передбачених ним санкцій окремими податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду