Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2019 року у справі №520/42/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/42/19

провадження № К/9901/16650/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 (головуючий суддя Спірідонов М. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Подобайло З. Г., суддів Бартош Н. С., Григорова А. М. )

у справі №520/42/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на
01.03.2018 з 01.01.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з
01.01.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити доплату суми пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018, з урахуванням виплачених сум;

- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання ним чинності.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від
15.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове - про задоволення позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", по інвалідності з
15.06.2002 року, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Управлінням Служби Безпеки України в Харківській області 05.07.2004.

5. Також судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2, виданого Головним управлінням МВС України в Харківській області 21.10.2009 року позивач є ветераном війни-учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для такої категорії осіб.

6. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 651193 від 15.09.2014, позивачу повторно була встановлена І група інвалідності з 15.09.2014 з підстав: захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби.

7.14.11.2018 позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області з письмовою заявою про надання оформлених та засвідчених належним чином розрахунків пенсії до проведеного перерахунку та після нього, а саме з 01.01.2018.

8.18.12.2018 позивач отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.12.2018 за вих. № 5880/В-14, яким позивачу було повідомлено, що перерахунок його пенсії проведено з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2018 № 11/6585, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

9. Із змісту перерахунку пенсії по інвалідності по пенсійній справі №/A 3989 ОСОБА_1, наданого в додатках до листа головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області лист від 13.12.2018 за вих. № 5880/В-14, встановлено, що пенсія перерахована позивачу з 01.01.2018 року та згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року підвищення складає 4 011,19 грн, з яких позивачу виплачується: з 01.01.2018 року по
31.12.2018 року щомісячно 50 % від підвищення - 2 005,60 грн; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75 % від підвищення - 3 008,39 грн; з 01.01.2020 року 100 % щомісячно 100 % від підвищення - 4 011,19 грн.

10. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з
01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу у відповідності до Постанови Кабінетом Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 рок № 103 (далі - Постанова № 103), з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком пенсії по пенсійній справі № 2001000954.

11. Відповідно до перерахунку пенсії на підставі Постанови № 103 підвищення пенсії позивача складає 4 539,55 грн, з них виплачується з 01.01.2018 по
31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення 2 269,78 грн, з 01.01.2019 по
31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення 3 404,66 грн, з 01.01.2020 100 % від підвищення 4539,55 грн.

12. Не погоджуючись із обмеженням виплати пенсії відсотком, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в межах визначених повноважень та на законних підставах здійснило перерахунок пенсії позивачу. Обставини скасування з 05.03.2019 року в судовому порядку п. 2 Постанови № 103 не можуть бути враховані судом, оскільки ці обставини не існували на час виникнення спірних відносин, а також не були підставою звернення позивача до суду з позовом, що розглядається.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника, Постанова № 103 не відповідає Конституції України та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Позивач вважає, що мав "законні сподівання" на отримання пенсії у повному розмірі після її перерахунку.

15. Окремо зазначає, що у спірних правовідносин відсутня стала практика Верховного Суду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

17. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія пунктів 1,2 Постанови № 103.

18. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

19. У постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов таких правових висновків:

".. поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з
01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018-50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019-75 %; з 01.01.2020-100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на
01.03.2018.

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз ~law5~ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими.

З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі ~law6~, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії".

20. Застосовуючи цей висновок, Суд звертає увагу на те, що правовідносини у цій справі цілком тотожні до обставин у справі №640/19928/18, висновок Верховного Суду у якій процитований вище.

21. В межах спірних правовідносин позивач теж оскаржив до суду дії Пенсійного органу, вчинені в березні 2018 року на виконання чинної на той час Постанови №
103.

22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

23. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі №520/42/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний