Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 34.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 34 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Портнов наступає! Поширення персональних даних з метою розголошення інформації про порушення прав і свобод Є ЗАКОННИМ (Київський апеляційний суд у справі № 757/15585/20-ц від 14.12.2020 р.)

Конституцією України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст. 34 Конституції України)

Однак ,це право не є абсолютним. Частина третя вказаної статті Основного закону визначає, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Впевнений, кожен із читачів погодиться з тим, що відчувати стеження за собою, моніторинг твоїх професійних та/або професійних зв’язків є щонайменше неприємно.

Звісно, що особа, яка виявила таке стеження вдасться до заходів спрямованих на припинення такого спостереження різними способами – один наб’є писок «шпигуну», другий звернеться до правоохоронного органу, а інший зробить щось нестандартне, як це зробив адвокат Андрій Портнов.

Сподіваюсь, що рішення, яке пропонується до уваги, стане яскравим прикладом «грантожерцям» як не треба робити.

У даній справі працівник Радіо «Свобода» звернувся до суду із позовом про захист права на приватність, зобов`язання вилучити персональні дані особи та відшкодування моральної шкоди мотивуючи його тим, що на телеграм-каналі PortnovUA власником якого є адвокат Портнов Андрій Володимирович без його згоди, було розміщено пост з персональними даними позивача, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, номерний знак автомобіля, який належить йому на праві власності, адреса місця проживання та дані реєстраційного номеру облікової картки платника податків і конфіденційна інформація без його згоди стала відома широкому загалу людей, у тому числі тим, які можуть ставитися негативно до журналістів і працівників програми Радіо Свобода «Схеми» та до нього, оскільки він там працює водієм.

Згідно позиції відповідача розповсюдження вказаної інформації він вчинив виявивши незаконне стеження, ним було зафіксовано державний номерний знак автомобіля, який був залучений до незаконної діяльності та з`ясовано, що незаконне спостереження за допомогою технічних засобів здійснювалося на замовлення програми Радіо Свобода «Схеми», де позивач працює водієм. З метою забезпечення реалізації його конституційного права на захист від втручання в особисте життя та для утримання журналістів, працівників та учасників знімальної групи програми «Схеми» Радіо Свобода від вчинення противоправних дій щодо збирання, зберігання конфіденційної інформації про особисте життя і професійну адвокатську діяльність, він в телеграм-каналі розмістив інформацію про водія програми Радіо Свобода «Схеми», що відповідає положенням ст. 29 Закону України «Про інформацію» та практиці Європейського суду з прав людини.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив та стягнув з позивача витрати на професійну правову допомогу в сумі 52 500 грн.

На вказане рішення представником позивача було подано апеляційну скаргу, яку Київський апеляційний суд залишив без задоволення, а рішення районного суду – без зміни.

Приймаючи таке рішення апеляційний суд послався на те, що спостереження за особою може здійснюватися за наявності відповідних підстав в порядку, визначеному Главою 21 КПК України або Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», що ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини.

Окрім цього згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно матеріалів справи відповідач є громадянином України, займається бізнесом, професійною адвокатською діяльністю, він не є публічним діячем, не займає будь-які політичні чи державні посади, а отже, незаконне стеження, збирання інформації стосовно нього про його особисте життя, зустрічі з друзями та бізнес-партнерами, автомобілі, на яких він пересувається, заважає йому працювати, підриває його авторитет і завдає шкоди честі та репутації серед частини суспільства, а також професійного та ділового співтовариства, оскільки такі дії істотно порушують звичайний уклад життя та змушують вживати додаткових заходів безпеки, що негативно відображається на повсякденному ритмі життя та створює значні перешкоди у здійсненні професійної діяльності, що істотно порушує його права.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Колегія суддів погоджується із висновком про те, що збирання, зберігання інформації та стеження за відповідачем, без наявності його згоди, призводить до порушення принципу конфіденційності роботи адвоката.

Водночас статтею 29 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Таким чином відповідач в належному йому телеграм-каналі поширив інформацію з обмеженим доступом, а саме персональні дані позивача із дотриманням принципу розумності, добросовісності і справедливості, відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію», оскільки поширення персональних даних позивача було суспільно необхідним і здійснено відповідачем з метою протидії порушенню його конституційного права на втручання в особисте життя.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0