Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Коли виникає обов’язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків (ВС/КЦС у справі № 757/52096/18 від 18 листопада 2020 р.)
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків, відповідні положення відображені і в Сімейному кодексі України. У наведеній справі ВС уточнив умови виконання повнолітніми дітьми обов’язку щодо утримання батьків.
Фабула судового акту: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що йому 87 років, він є одиноким та отримує пенсію за віком у розмірі 2 393,07 грн, розмір якої не забезпечує необхідного мінімуму для проживання, враховуючи витрати на оплату комунальних послуг, ліків та продуктів харчування, а відповідач, який є його сином та проживає у Франції, є визнаним композитором та має високий рівень доходу, має можливість надавати йому матеріальну допомогу, однак такої допомоги не надає.
На підставі вказаного позивач просив суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 2 000,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову і довічно.
Суди місцевий та апеляційний суди зайняли протилежні позиції по цій справі.
Так, рішенням місцевого суду позов задоволено.
Апеляційним судом рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, що він потребує матеріальної допомоги, а сам лише факт непрацездатності позивача не зумовлює виникнення у відповідача обов`язку надання йому утримання, оскільки стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню допомогу.
Позиція ВС: ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
Так, ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів:
1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв’язків (зокрема, усиновлення);
2) непрацездатність матері, батька;
3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов’язок повнолітніх дітей не пов’язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу
При цьому, отримання матір’ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Відповідачем не було надано доказів того, що у нього немає можливості надавати допомогу та судом не встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати непрацездатного батька.
Таким чином, ВС зробив висновок, що за наведених обставин позивач дійсно потребує матеріальної допомоги, а судом апеляційної інстанції було помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.