28.07.2014 | Автор: Олександр Янєв
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Конфліктний ПДВ на товари для дітей

Христина Демченко, молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Олександр Янєв, юрист ЮК «Правовий Альянс»
 

У черговий раз ми маємо змогу спостерігати за відсутністю ефективних механізмів взаємодії на рівні міністерств, що може не зумисно створити ситуацію, коли одні оператори зможуть отримати конкурентну перевагу на ринку товарів для дітей, а інші – усі «принади» податкових обтяжень.

Зокрема, нещодавно на офіційному веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.1 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України» (далі – проект постанови).

Зазначений проект постанови було розроблено з метою введення в дію окремих положень Податкового кодексу України, передумовою чого є затвердження чіткого переліку продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість (далі – «перелік»). Варто зауважити, що станом на сьогодні подібного переліку досі не було затверджено.

Враховуючи передбачену на рівні закону норму щодо звільнення від оподаткування товарів для дітей, питання щодо потреби нормативного урегулювання не виникає, однак існує одне «але». 

Так, до переліку пропонується включити вітчизняні та імпортні товари відповідно до кодів Державного класифікатора продукції і послуг (для вітчизняної продукції) та УКТЗЕД (для імпортованої продукції), зокрема, дитячі пелюшки і підгузки та аналогічні вироби з будь-якого матеріалу.

Однак, варто не забувати про те, що дитячі пелюшки і підгузки реєструвалися досить тривалий час саме як медичні вироби та, зокрема, вносились до відповідних переліків. Якщо трохи деталізувати, то варто вказати, що паралельно із напрацюваннями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 01 липня 2014 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 216, розроблену фахівцями Міністерства охорони здоров’я України та Держлікслужби України (далі – постанова № 216). Вказаною постановою затверджено перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7%.

При цьому, з метою нівелювання корупційних практик у переліку, наведеному у постанові № 216, дається лише визначення медичних виробів, які повинні оподатковуватись за ставкою 7%, та усувається присвоєння окремих кодів класифікаторів. Серед іншого, термін «медичний виріб» вживається у значенні, наведеному в підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 753.

Так, відповідно до постанови № 216 медичний виробом є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Якщо розглядати функціональне призначення дитячих пелюшок і підгузків, зокрема, компенсацію одного із фізіологічних процесів, а також їхню дію не завдяки фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, то цілком зрозуміло, що окремі чиновники можуть наполягати на тому, щоб ця група товарів і надалі проходила процедуру державної реєстрації Держлікслужбою України, без чого не зможе ввозитись на територію України та вводитись в обіг. Аналогічну позицію можуть зайняти і митні органи України, які переймаються питанням максимального наповнення державного бюджету, зокрема податком на додану вартість за ставкою у розмірі семи відсотків.

Крім того, питання рівності та недискримінації у оподаткуванні може виникнути між операторами ринку, які вже зареєстрували свої товари як медичні вироби, і тими, строк реєстрації в яких закінчився або, які ще не встигли подати документи на реєстрацію дитячих пелюшок і підгузок як медичних виробів. Вірогідно останніх будуть звільняти від оподаткування, що, у свою чергу, може призвести до вибору споживачами дешевшої на 7% продукції таких операторів ринку, а отже наявності неконкурентної переваги таких операторів.

Таким чином, відсутність ефективної взаємодії між окремими міністерствами в черговий раз може призвести до неузгодженості та можливості різного трактування норм чинного законодавства та оподаткування однієї групи товарів за різними ставками податку на додану вартість.

У зв’язку з наведеним вбачається за необхідне узгодити нормативні акти Кабінету Міністрів України шляхом внесення відповідних корегувань до постанови № 216 з метою недопущення подвійного трактування щодо оподаткування пелюшок для немовлят та підгузок.

 

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення