Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

Аналізуйте судовий акт: Якщо особа веде ОСГ, із якого отримує дохід, то розрахунок аліментів потрібно проводити НЕ виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а виходячи з фактичного заробітку. (ВС КЦС №155/1875/13-ц від 05.07.2023 р.)
 Мати дитини скаржилась на дії державного виконавця стосовно порядку розрахунку ним заборгованості з аліментів на дитину. До цього судом було постановлено стягувати із батька на користь матері аліментів на утримання сина, в розмірі 2/7 частини від доходів батька, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Так, на вимогу державного виконавця боржник-батько надав письмові пояснення, в яких зазначав, що офіційного місця роботи не має, пенсії не отримує, у центрі зайнятості як безробітний не зареєстрований, проживає за рахунок випадкових заробітків, за кордоном не працює, є власником земельної ділянки площею 2 га, іншого майна, зареєстрованого за ним, не має.

Коли виконавець нарахував йому заборгованість зі сплати аліментів 117 555,70 грн. (із застосуванням положень ч.2 ст. 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості), батько звернувся із заявою про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, надавши квитанції про добровільну сплату аліментів та довідки, видані ТОВ «Рожищенський сирзавод», про отриманий ним дохід за здану молочну сировину. Було встановлено, що батько є членом особистого селянського господарства та в своєму господарстві утримує ВРХ (корови), продукцію продає державі. Виконавець перерахував тоді аліменти за загальним правилом - виходячи з фактичного заробітку (доходу) (ч.1 ст. 195 СК України) - вийшло 37 324,57 грн..

Судами попередніх інстанцій заяву матері задоволено частково, постановлено рахувати заборгованість аліментів із застосуванням положень ч.2 ст. 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Проте не погодився із цим ВС КЦС скасував ці рішення.

За правилами ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Аліменти з ФОПа на спрощеній системі оподаткування розраховуються виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не виходячи з повного його доходу як ФОПа (ВС КЦС, № 754/12768/20 від 24.11.2022 р.)
 Мати дитини подала скаргу на дії приватного виконавця і просила перерахувати аліменти із урахуванням доходу батька дитини як ФОПа, бо виконавець відмовляв їй за відсутністю повноважень на це. Батько дитини був ФОПом на спрощеній системі оподаткування - 3 група 5 %, і посилаючись на подані декларації, позивачка обгрунтовувала чималу суму заборгованості.

Водночас, суд першої інстанції (із яким погодився суд апеляційної інстанції) у задоволені її вимог - відмовив. Суди виходили з того, що боржник був зареєстрований як ФОП та перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому нарахування аліментів необхідно проводити відповідно до вимог ч.2 ст. 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.  

Із таким погодилась і касаційна інстанція. Розглядаючи касаційну скаргу сторони позивачки, ВС КЦС пояснив:

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст. 183 СК України). Порядок стягнення аліментів встановлений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Непрацюючі платники аліментів або ФОП мають сплачувати аліменти у розмірі, який вираховуються з «чистого» доходу, тобто такого з якого вже утримано податки та збори (Київський апеляційний суд у справі № 753/1727/16-ц від 01.10.2020)

Нещодавно мій колега, якого я вважаю одним з найкращих фахівців у галузі сімейного права, адвокат Олега Простибоженко на своїй сторінці у Facebook створив пост у якому підняв дуже проблемне питання, яке полягає у тому, що з батька або матері дитини, які офіційно працевлаштовані державною виконавчою службою здійснюється відрахування аліментів так би мовити з «чистого» доходу, тобто доходу, з якого вже утримано податки та обов’язкові збори. Натомість особи, які є ФОП на спрощеній системі оподаткування або безробітні повинні сплачувати аліменти з «грязного» доходу, тобто такого, з якого не утримано податки, тобто розмір аліментів автоматично збільшується майже на 20%.

Чи є це справедливим? Ні. Чи є якийсь вихід із даної ситуації?

Саме на це питання і міститься відповідь у судовому рішенні, яке запропоновано до уваги.

У даній справі особа, яка сплачує аліменти звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця у якій просила зобов`язати ДВС здійснити перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням виходячи з середньомісячної зарплати штатного працівника з вирахуванням розміру податку на доходи фізичних осіб та розміру військового збору.

Вимоги скарги було вмотивовано тим .що при розрахунку середньої заробітної плати одного штатного працівника облікового складу в чисельнику наводиться сума нарахувань, працівникам до утримання податків та внесків працівників. Тоді як аліменти розраховуються із зарплатні після утримання податків та внесків. Від наведених середньостатистичних показників належить відняти розмір податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1,5%). Отже, розрахунок заборгованості платника аліментів необхідно здійснювати виходячи з середньої заробітної плати працівника відповідної місцевості з вирахуванням податків та внесків.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено, що і стало підставою для подання апеляційної скарги, .яку Київський апеляційний суд задовольнив.

Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції послався на те, що виходячи з аналізу положень Сімейного кодексу України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях Цивільного кодексу України, який також ототожнює ці поняття.

Відповідно до ч.2 ст.195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

При цьому відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Разом з тим, з урахуванням вимог законодавства, зокрема п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1992 року № 146, ст. 68, 70-71 Закону України «Про виконавче провадження», висновків Верховного Суду щодо порядку нарахуванням аліментів, яке здійснюється після відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника податків, дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості боржника без врахування податків є неправомірними, а тому заборгованість підлягає перерахунку з врахуванням віднімання обов’язкових податків та зборів.