22.09.2018 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ДАЙДЖЕСТ КАС/ВС на середину вересня 2018 р. з податкових спорів.

ДАЙДЖЕСТ КАС/ВС на середину вересня 2018 р. з податкових спорів.

I. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 12.09.2018 (№К/9901/31298/18) 815/7386/16.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76419476.

Правова позиція ВС щодо застосування штрафної санкції за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанції, що дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

II. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 10.09.2018 (№ К/9901/749/18) 826/3246/13-а.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76381289.

ВС зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

IIІ. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 11.09.2018 (№К/9901/54775/18) 820/10403/15.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76420708.

Правова позиція ВС щодо застосування штрафної санкції з ЄСВ у разі визнання платника банкрутом.

Верховний Суд зазначив, що аналізуючи положення Закону № 2343-ХІІ, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Також, Верховний Суд України вже узгоджував вищенаведену позицію про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань викладеною Верховним Судом України у постановах від 18 грудня 2012 року у справі № 5/34-09, від 12 березня 2013 року у справі 29/5005/16170/2011, та від 01 жовтня 2013 року у справі № 28/5005/3240/2012.

IV. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 11.09.2018 (№К/9901/55640/18) 802/2229/17-а.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76420697.

ВС дійшов висновку про відсутність норми у податковому законодавстві, яка б визначала перенесення строку у випадку, коли граничний строк сплати податків припадає на вихідний (святковий) день.

За положеннями статті 1 Конвенції, вона застосовується до обчислення строків у цивільних,  комерційних  і  адміністративних  справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом; органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків; або сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи  опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою  відносин між сторонами.  

Відтак, в даному випадку законодавством не визначено перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання у разі, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день, що цілком узгоджується з положеннями частини першої статті 1 Конвенції.

Відповідно до статті 5 Конвенції, при обчисленні строку суботи, неділі та  офіційні  свята  враховуються. Однак, якщо dies ad quem (означає день, у який цей строк спливає, стаття 2) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу,  неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений  строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Спірним питанням є відсутність норми у податковому законодавстві, яка б визначала перенесення строку у випадку, коли граничний строк сплати податків припадає на вихідний (святковий) день.

При цьому, ПК України визначає, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 ПК України).

V. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 11.09.2018 (№ К/9901/55505/18) 804/4180/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76418914.

Правова позиція ВС щодо коригування податкового кредиту у відповідності статті 192 ПК України.

Верховний Суд підтримав позицію суду апеляційної інстанції стосовно підстав корегування з огляду на положення пункту 192.1 статті 192 ПК України, якою встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту). Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема отримувача підлягає відповідному корегуванню.

VI.  ПОСТАНОВА КАС/ВС від 12.09.2018 (№К/9901/50640/18) 820/3607/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76419055.

Позиція ВС щодо строків повернення надмірно сплачених податків.

Отже, обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу.

Оцінюючи наведений порядок повернення платнику надміру сплачених податкових зобов'язань, враховуючи своєчасність звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, наявності переплати податкового зобов'язання та відсутності податкового боргу є підставою повернення коштів.

VІI. ПОСТАНОВА КАС/ВС від 10.09.2018 (№К/9901/1880/18) 822/4594/13-а.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76338169.

Верховний Суд вважає, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування інших платежів.

Автор дайджесту: Хітько Василь Миколайович

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення