ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2018 року

Київ

справа №826/3246/13-а

адміністративне провадження №К/9901/749/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федорової Г.Г., суддів: Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю. від 02 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2013 року №0001802220.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Лега-555» та ТОВ «Авіасервіс-Конті» у періоді, що перевірявся, підтверджуються усіма необхідними первинними документами, які складені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим твердження відповідача щодо протиправного формування сум витрат за наслідками цих операцій є помилковим.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанцій за наслідками розгляду справи дійшов висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських операцій з його контрагентами, містять недоліки, зокрема у вигляді відсутності інформації про дату і місце складання у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформленого з ТОВ «Лега-555», та у актах прийняття виконаних будівельних робіт, оформлених з ТОВ «Авіасервіс-Конті», а також про посадових та уповноважених осіб, які їх підписали, а отже не можуть бути підставою для відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 28 лютого 2013 року №0001802220.

6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що понесені позивачем витрати на підставі договорів з контрагентами ТОВ «Лега-555» та ТОВ «Авіасервіс-Конті» щодо оренди обладнання та приведення приміщень зерносховищ у належний стан, пов'язані з підготовкою, організацією та веденням власної господарської діяльності позивача, фактичне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується документально, у зв'язку із чим позбавлення права позивача на відображення реально вчинених господарських операцій у податковому обліку є протиправним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2013 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 14 лютого 2013 року №604/22-221/33918697, оформленого за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 443 657, 00 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 265 000, 00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 178 657, 00 грн.

Висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що акт здачі-прийняття робіт від ТОВ «Лега-555» та акти виконаних будівельних робіт від ТОВ «Авіасервіс-Конті», надані позивачем на підтвердження отриманих послуг, не містять інформації про дату і місце складання, посадових та уповноважених осіб, які їх підписали, а тому не є первинними документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

28 лютого 2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001802220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 554 571, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 443 657, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110 914, 25 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (орендар) та ТОВ «Лега-555» (орендодавець) укладено договір оренди від 01 березня 2010 року №033-10, згідно із яким орендодавець передає в строкове платне користування, а орендар приймає в оренду обладнання у справному стані.

На підтвердження факту приймання-передачі обладнання (КШП-5, пневмотранспортер, зернокидач, стрічкові транспортери) підписано акти приймання-передачі від 01 березня 2010 року, від 31 березня 2010 року. За результатами виконання сторонами договірних зобов'язань щодо оренди оформлено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 березня 2010 року №ОУ-0000025. ТОВ «Лега-555» виписано позивачу податкову накладну від 31 березня 2010 року №25.

Також між ТОВ «Авіасервіс-Конті» (виконавець) та ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (замовник) укладено договір про надання послуг від 28 січня 2011 року №14, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснити послуги (виконати роботи) щодо чищення підлоги, побілки стін на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг (виконаних робіт) у порядку та розмірах, передбачених договором.

Виконання зобов'язань здійснювалось відповідно до договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища №6 АРК Крим смт.Красногвардійське, вул.Тельмана, 2 за 2011 рік» 95_ДЦ_ДЦ, 96_ДЦ_ДЦ, 97_ДЦ_ДЦ, 98_ДЦ_ДЦ, 99_ДЦ_ДЦ, 100_ДЦ_ДЦ, складених станом на 01 лютого 2011 року. Актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року 94_2-1_ПД_КБ2, 94_2-2_ПД_КБ2, 94_2-3_ПД_КБ2, 94_2-4_ПД_КБ2, 94_2-5_ПД_КБ2, 94_2-6_ПД_КБ2 підтверджується виконання сторонами умов договору.

Зазначені вище роботи виконувалося ТОВ «Авіасервіс-Конті» у складських приміщеннях позивача, які відповідно до наданих ним правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АРК Крим смт.Красногвардійське, вул. Тельмана, 2, (договір купівлі-продажу від 02 вересня 2008 року, перелік майна до нього, акт приймання-передачі від 03 вересня 2008 року, а також витяг про реєстрацію права власності від 05 вересня 2008 року), належать йому на праві власності.

Плата за отримані послуги здійснювалась у безготівковому порядку, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки з особового рахунку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про протиправне збільшення позивачу сум грошових зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є помилковими, оскільки окремі недоліки у первинних документах позбавляють їх юридичної сили та доказовості, зв'язку із чим вони не можуть підтверджувати реальне здійснення господарських операцій.

12. У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується та зазначає, що наданими під час судового розгляду справи належним чином оформленими первинними документами спростовано доводи податкового органу про неправомірне формування ним валових витрат за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року в результаті виконання умов укладених договорів з його контрагентами, які, в свою чергу, в судовому порядку недійсними не визнавались.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Закон України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

14.1. Пункт 5.1 статті 5.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

14.2. Абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

15. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

15.1. Стаття 1.

15.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

15.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

15.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704.

16.1. Пункт 2.4 розділу 2.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

17. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

17.1. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

19. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

20. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

21. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що в силу вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

22. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував валові витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в акті перевірки та з приводу яких встановлено обставини у справі.

У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов'язань. Зокрема досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

25. Посилання контролюючого органу на відсутність у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актах виконаних будівельних робіт інформації про дату і місце їх складання, а також посадових осіб, які їх підписали, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки відсутність окремих реквізитів у первинних документах є лише окремим недоліком та не може свідчити про нездійснення підприємством відповідних господарських операцій. В свою чергу, їх реальність з посиланням на інші обставини щодо неможливості виконання сторонами договірних зобов'язань не була поставлена під сумнів у висновках акта перевірки.

26. Разом з тим, судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами, за якими Товариством було сформовано свій податковий облік, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених контролюючим органом, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

28. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що позивач має та надав суду відповідні первинні документи, які в сукупності беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій.

29. У ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування валових витрат за реально вчиненими господарськими операціями.

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми податкового законодавства, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі №826/3246/13-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду