09.04.2016 | Автор: Фурман Ірина Миколаївна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Адвокатська монополія: що про це думають юристи?

Після реєстрації ініційованого Президентом законопроекту №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» в юридичних колах почалася дискусія щодо необхідності широкої монополії адвокатури.

Згадайте новину: «Проадвокатский» проект – адвокатская монополия: а кто-нибудь вспомнит, что это неконституционно?

Даним законопроектом Конституція України доповнюється статтею 131-2, яка, зокрема передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення, за винятком окремих випадків. Крім того, змінюється стаття 59 Конституції України, і замість правової допомоги громадянам України буде гарантуватись «професійна правнича допомога».

Думки представників юридичної професії з цього питання збирала газета «Право на справедливий суд».

Адвокат Олег Новинський, Київ:

- Світом править Капітал, вважав К. Маркс. Під кожною сучасною реформою, куди не глянь, лежать меркантильні цілі. Хоч би як приклад згадати реформу у сфері інтелектуальної власності та авторського права, під гаслом захисту прав авторів та боротьби з «піратством» творців та музикантів ще більше обирають до нитки (хоча куди ще більше) та взагалі списують з рахунку в процесі «деребану» їх коштів. А скільки пафосу, конференцій на державному рівні, скільки гарних «замовлених» статей.

Так і під гаслом реформування системи юридичних послуг лежать всі ж ті самі меркантильні цілі. Заступник Глави адміністрації Президента України Олексій Філатов сказав, що держава, гарантуючи кожній особі право на отримання професійної правничої допомоги, має контролювати суб’єктів, які виконують цю гарантію. А хто тоді буде гарантувати якісний захист громадян від держави? А хто буде гарантувати, що ринок юридичних послуг не стане дорожчим для пересічного громадянина? Хто буде гарантувати, що Ради адвокатів будуть абсолютно незалежні та неупереджені у своїх рішеннях?

Адвокат Ігорь Головань, Київ:

- Конституційний процес в Україні не іде, а скаче галопом. Алюр три хрести. Оновлений основний закон ліплять "из того, что было". І явно готуються змусити нас полюбити результат. А результат обіцяє бути ще той...

Так, наприклад, українське суспільство збираються ощасливити так званою адвокатською монополією, що полягає у наданні адвокатам виключного права представляти іншу особу в суді. Показово, що в Інтернеті підтримку "адвокатському монополізму" вислювлюють здебільшого саме колеги по адвокатському цеху. Голосів "не адвокатів" чутно не дуже.

І, звичайно, колеги розпинаються "нє користі раді", а блага клієнтів для. Хоча чи не лицемірством було б заперечувати матеріальну зацікавленість адвокатів? Інша справа, що клієнтів слід приваблювати високою кваліфікацією та бездоганною репутацією, а не заганяти силою закону.

Та така вже склалася в нашій адвокатурі традиція. Не змогли об'єднати адвокатів у професійну організацію добровільно, об'єднали примусово. Примусили адвокатів об'єднатися, чому не примусити клієнтів укладати з адвокатами договори і платити їм гроші?

Перш за все, пропонується змінити статтю 59 Конституції. Реформатори пропонують у частині першій статті 59 Конституції слово "правову" замінити словами "професійну правничу", а частину другу взагалі виключити.

Ось чинна редакція статті 59:

"Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура."

Реформована стаття 59 стане такою:

"Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав."

Кожен з нас втратить право на правову допомогу, отримавши замість цього конституційного права інше – на професійну правничу допомогу.

Як кажуть, "відчуйте різницю". Поглянемо тепер пропоновану до включення у Конституцію статтю 131-2. Відповідно до законопроекту, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена".

Чи не дивно виглядає виключення стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена? Здавалося б, саме для цих категорій осіб кваліфікація представника є критичною, але конституційні реформатори залишають їх за межами "адвокатської монополії".

Виходить, "адвокатська монополія" для багатих і здорових, а хворі і бідні обійдуться.

Чи не є це простим і ясним ідтвердженням того, що вся ця історія з "монополією" є кісткою, кинутою адвокатам, щоб тихо і спокійно проковтнули скасування права на правову допомогу? Щоб відмовилися від результатів багаторічної боротьби, від масиву судової практики, офіційних тлумачень і теоретичних надбань?

Біблійний Ісав продав своє первородство за сочевичну юшку.

Чи не задешево українське суспільство і українська адвокатура готові відмовитися від конституційного права на правову допомогу?

Адвокат Вадим Семенов, Одеса:

- Если проанализировать позицию НААУ и ВКДКА, высказываемую последние несколько лет,

становится очевидным, что главной настоящей целью «адвокатской монополии» является сбор большего количества членских взносов на содержание органов адвокатского самоуправления. Уже есть много случаев, когда адвокатам приостанавливали право на занятие адвокатской деятельностью за неуплату членских взносов на содержание этих органов, которые, по сути, являются общественными организациями.

Сначала создали монопольную общественную организацию – НААУ, а теперь хотят распространить эту монополию на всех юристов.

Сторонники адвокатской монополии утверждают, что это приведет к повышению качества предоставления правовой помощи.

На мой взгляд, это абсолютная ложь. И адвокаты это знают. Адвокатская монополия не может привести к повышению качества оказания правовой помощи в принципе. Единственное, что приводит к повышению качества любых услуг, в том числе и юридических, это конкуренция. Никакой контроль, никакие баллы повышения квалификации не смогут

улучшить правовую помощь.

Нам говорят: «В западных странах уже давно существует адвокатская монополия!». Но, во-первых, далеко не во всех странах. А во-вторых, кто сказал, что это хорошо? У нас, как правило, любую гадость пытаются внедрить, обосновывая «международной практикой».

Сегодня дисциплинарные комиссии максимум могут лишить адвоката права участвовать в уголовных делах, а завтра они смогут лишить любого юриста, в том числе и адвокатов, работы. Большинство адвокатов по всей Украине не доверяют своим КДКА. Они бояться, что по жалобе какого-нибудь следователя или прокурора дисциплинарная комиссия сможет лишить их всей работы.

Іванна Смачило, начальник Головного теруправління юстиції Рівненської області:

- Я проти будь-якої монополії, в тому числі монополії адвокатури. Законопроект передбачає гарантії держави про те, що допомога буде надана адвокатом, який матиме необхідний рівень професійної підготовки, буде пов'язаний правилами професійної етики, законодавчими вимогами доступу до професії та нестиме відповідальність за неналежне виконання ним свого професійного обов'язку.

Однак, за останні роки адвокатура мала всі можливості довести клієнтам, що вони є найпрофесійнішими представниками. Тоді чому громадяни досить часто звертаються за правовою допомогою до юристів, які не є адвокатами. Не лише через доступність цін. Подекуди гонорари адвокатів та юристів, що не є адвокатами, не відрізняються, але й можуть бути вищими у останніх. А це, на мою думку, через не надто високі вимоги до осіб, що мають намір здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатське самоврядування за своє існування не змогло вибудувати таку діяльність, щоб ствердно стояти на позиції гарантування найякіснішої правової допомоги. Попит на якісну правову допомогу є, і цей попит не завжди на стороні адвокатури. З іншого боку, адвокатському середовищу вигідна така монополія для уникнення конкуренції. Але це зможе призвести до того, що частині громадян правова допомога буде недоступною через дороговартісність.

Також небезпечним є те, що при існуючому адвокатському самоврядуванні незалежність адвоката може бути під загрозою. Адже адвокат в України на сьогодні немає дієвої комунікації та захисту зі сторони колег, які мають право приймати рішення відносно їхньої діяльності.

Адвокат Олексій Шевчук, Київ:

- Официальная позиция Национальной ассоциации адвокатов Украины говорит о том, что адвокатская монополия необходима, причем абсолютно во всех специализациях! Я поддерживаю данную точку зрения. При этом совершенно уверен, что большинство юристов, которые приняли участие в данном голосовании и выступили категорически «против» монополии не осознают самой природы института монополизации адвокатуры, а, соответственно, не могут оценить плюсы такой системы. Иначе мы бы видели абсолютно другие цифры голосования. Как бы там не было, это их точка зрения. Какая аргументация стоит за данной позицией мне, к сожалению, непонятно! В свою очередь собственную мысль попытаюсь доходчиво изложить.

Основная идея предложения о монополизации адвокатской деятельности состоит в повышении уровня стандартизации юридических услуг, повышения их качества, если хотите. Ведь не секрет, что больше половины дипломированных юристов имеют очень низкую квалификацию, что подтверждается, в том числе и в разговорах с опытными судьями, которые имеют более чем 20-ти летний стаж работы в судебной системе. Именно им приходится иметь дело в рамках административного или, например, хозяйственного процесса с такими «дипломированными» горе-юристами. Это в значительной степени обременяет и без того загруженные суды, которые тратят значительное время на рассмотрение документов, подготовленных за 200 грн. «специалистами» СПД «Василек». В рамках кодекса этики, ясное дело, судьи не могут им делать замечания, но по едва уловимым улыбкам можно понять отношение судейского корпуса ко всему происходящему в залах судебных заседаний.

Адвокат Денис Кешкентий, Одеса:

- Считаю что реформирование адвокатуры путем введения ее монополии — большим скачком назад в развитии института защиты прав. У граждан должен быть выбор между представителями, и этот выбор не может быть ограничен.

В конце концов, даже сравнение с медициной тут практически совпадает: больной может: лечиться самостоятельно, лечиться у нетрадиционной медицины (травками, бубном, шаманством), или обратиться к врачу.

Так и в юриспруденции: гражданин может себя представлять сам, через юриста (представителя), и через профессионала адвоката.

Ссылка на европейские нормы адвокатской монополии — тоже не корректна. В Польше до августа 2015 существовала адвокатская монополия в уголовном процессе, но теперь она упразднена. Правда, в судах Польши обязательно участие или адвоката или юриста, и для осуществления практики юристу также как и адвокату необходимо проходить стажировку и экзамен.

Адвокат Андрій Писаренко, Київ:

- Замість професійної розмови про проблеми в галузі, підвищення гарантій професійної діяльності, підвищення якості послуг, престижу професії, ліквідації обов’язкового членства в НААУ, можливості утворювати свої професійні асоціації і т.п., ми змушені говорити про запровадження штучної монополії на судове представництво.

З незалежної професійної самоврядної інституції, яка покликана захищати права людини, в найбільш широкому розумінні цього виразу, адвокатуру мають намір перетворити на адміністративну вертикально інтегровану організацію, яка монопольно буде займатися «правничими» послугами.

Запропоновані зміни можуть призвести до штучного створення процесуальної дисциплінарної «надмонополії» у вигляді НААУ, членами якої, відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є кожен адвокат, незалежно від бажання останнього. Маючи законодавчі дисциплінарні важелі впливу на адвоката, представника в суді, що займає принципову професійну позицію у конкретній справі проти органу виконавчої влади, наприклад, можна з легкістю відсторонити від здійснення практики. Згадаймо, як надзвичайно легко позбавили права на здійснення адвокатської діяльності Андрія Вишневського, який лише заговорив про проблеми в адвокатурі! Це – потенційна загроза професійній діяльності адвоката.

З якого дива мої послуги вводять у статус штучної монополії? Насправді, я бажаю виборювати споживача у конкурентному середовищі, яке в кінцевому випадку сприяє підвищенню якості послуг. Хто проти – боїться вільного ринку. Дякую колегам, які не підтримують запропоновані конституційні зміни щодо запровадження монополії адвокатури на судове представництво.

Адвокат Олег Спину, Одеса:

- Я считаю, что эта затея с «адвокатской монополией» имеет право на жизнь, но на сегодняшний день она преждевременна. Для начала должны прекратиться «войны» между региональными советами адвокатов и НААУ.

Когда в органах адвокатского самоуправления будет создана нормальная среда, когда адвокаты смогут прийти за помощью и эти органы будут защищать интересы адвокатов, тогда и можно будет говорить об адвокатской монополии.

Кроме того, должен быть круг лиц, которые будут вправе себя защищать самостоятельно. Частично это отображено в проекте изменений в Конституцию.

А сейчас, пытаясь «загнать» всех в адвокатуру, по сути, борются со свободой слова и в целом, и в адвокатуре. В Одессе уже был случай, когда адвокату приостанавливали право на занятие адвокатской деятельностью в отместку за то, что она высказалась негативно о Совете адвокатов в Одесской области.

Валентина Чучаліна, директор ЮФ «Профіт», м.Рівне:

- Залишаючи «за межами» допису, питання, пов’язані із доцільністю виділення Господарського права в окрему галузь, необхідно зазначити наступне.

Підприємницька діяльність в Україні здійснюється, як фізичними особами, так і юридичними. Якщо перші, у випадку необхідності, зможуть самостійно представити себе у суді, то для юридичних осіб це є неможливим, і має місце колізія, адже, за умовами представництва «Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи». Тобто, при прийнятті норми керівник юридичної особи не може її представляти в суді (якщо він – не адвокат), адже має власні ПІБ, податковий номер тощо. В той же час він може діяти від імені юридичної особи, а особливо-пікантна ситуація матиме місце, коли керівник і єдиний власник співпадають в одній особі, але захищати свої інтереси особисто – не зможуть.

Інший бік проблеми полягає у специфіці діяльності підприємств, а також наявності юрисконсультів в штаті, які ведуть справу починаючи від укладання господарського договору і закінчуючи його повним виконанням (в тому числі через судовий процес). В цьому випадку виникає питання, на якому етапі потрібно звертатися саме до адвоката, якщо особа сподівалася на досудове розв’язання спору, і хто має готувати позов до суду (чи має це робити лише адвокат).

Слід звернути увагу на те, що органи місцевого самоврядування – теж юридичні особи, які можуть залишитися без можливості захисту у суді (наприклад справи про оренду землі), адже захист адвокатом, що проживає в даній місцевості може в певній мірі створювати «конфлікт інтересів», принаймні інша сторона завжди може на це натякати.

Крім того, неможливо не наголосити на тому, що в країні може виникнути «дефіцит» адвокатів, в той же час – різке збільшення безробітних, які маючи дипломи та стаж роботи юрисконсультами залишаться без можливості заробітку. І питання щодо конфлікту інтересів теж, може загостритися.

Адвокат Віталій Поляновський, Київ:

- Останнім часом палкі дискусії точаться навколо того, чи доцільно законодавчим шляхом встановлювати монополію адвокатів на представництво і захист інтересів учасників судового провадження. При чому свої думки з цього приводу висловлювали і висловлюють не тільки представники самої юридичної професії, а й далекі від неї люди.

Моя позиція у цьому питанні вже багато років однозначна: так, доцільно!

Всі юристи, адвокати, які практикують в цивільному, господарському, адміністративному, тим більше кримінальному процесі, прекрасно знають і розуміють, наскільки це нелегка робота. Досконале знання десятків і сотень нюансів судового процесу вимагає не тільки ретельної підготовки в частині базових знань юриспруденції, не тільки формальне знання норм процесуальних кодексів. Щоб відповідати вимогам часу, юрист, адвокат повинен підвищувати свій професійний рівень без перебільшення кожного дня, проводити моніторинг чинного законодавства України, оскільки воно також не стоїть на місці і постійно змінюється. Вивчати аналітику, судову практику, наукові матеріали.

Наразі юристи, які не мають свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, на відміну від адвокатів, фактично ніким не контролюються в частині відповідності свого професійного рівня вимогам, що повинні ставитись до юристів загалом і зокрема «судових». Час від часу це призводить до ситуацій в суді, які не прикрашають нашу професію.

Чи можуть забезпечити належний рівень юридичної допомоги особи, які взагалі не мають відношення до юриспруденції? На мій погляд, відповідь очевидна.

Переконаний, що боротися з подібними випадками і забезпечити підвищення якості юридичної допомоги в судах при належному підході допоможе саме адвокатська монополія. З одного боку, щоб стати адвокатом, юрист за умовчанням має відповідати певним вихідним критеріям. З іншого – кожен молодий юрист, якщо він бажає розвиватись і в перспективі досягати професійних вершин, має ставити перед собою орієнтири, одним з ключових з яких повинна бути саме належність до адвокатської спільноти.

Адвокат Вадим Оксюта, Одеса:

- У разі прийняття проекту змін до Конституції

стаття 59 Конституції залишиться в Розділі ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» та буде виглядати так:

«Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав».

Дивує той факт, що автори законопроекту забули про норму ст.157 Конституції України, яка передбачає, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Обмеження, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, є нічим іншим, як обмеженням прав і свобод людини і громадянина, які закріплені в Розділі ІІ Конституції.

В цілому я підтримую, щоб правову, а як пишуть автори законопроекту, - «правничу» (звідки тільки такий термін взяли та чому його застосували, - взагалі не зрозуміло), допомогу в суді та представництво іншої особи в суді здійснював лише адвокат.

Особливо, це стосується кримінального процесу, а тому дуже добре, що чинний КПК України чітко передбачає, що захисником може бути лише адвокат.

Я вважаю, що «монополія» адвокатів в певній мірі буде сприяти підвищенню рівню надання правової допомоги, а також, на мій погляд, дещо спростить роботу суддів.

Проте, я категорично проти того, щоб були порушені конституційні права громадян та юридичних осіб, а саме щоб було обмежене так зване «корпоративне представництво», коли інтереси юридичної особи представляє керівник або штатний юрисконсульт.

Адже, якщо проаналізувати зміст ст.131-2 законопроекту, то не вбачається можливість «самопредставництва чи корпоративного представництва» юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, який може і має право мати у своєму штаті юриста. А тому це питання потребує більш чіткого врегулювання.

Я стою на позиції, що введення «монополії»

адвокатури на представництво іншої особи в суді є плюсом для професії адвоката.

Так, з однієї сторони, адвокатське свідоцтво будуть ще більше цінувати, але з другої сторони, - ймовірність позбавлення адвоката права на зайняття адвокатською діяльністю може стати способом для певного впливу чи тиску на адвоката.

Тому тут потрібно удосконалити та переглянути підстави для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Також вважаю, що слід належним чином врегулювати питання адвокатського самоврядування, аби воно дійсно забезпечувало незалежність адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності, а також питання щодо підвищення адвокатом свого професійного рівня.

Юрисконсульт Катерина Чучаліна, Рівне:

- “Нова” стаття 131-2 у Конституції України робить осіб (фізичних та юридичних) заручниками наявності Бланку в руках у юриста. Так, законотворцям ввижається, що наявність Бланку – Свідоцтва адвоката, свідчить про надзвичайно високий рівень професійної підготовки його власника. Це не зовсім так.

Дуже часто, в наш окружний адміністративний суд по “податкових” справах ходять не лише юристи, а й аудитори. Можна довго сперечатися про їхні знання теорії держави і права, але факти є такими, що аудитори переконують суддів у тому, що права платника були порушені, а в аналогічних справах адвокати (не всі!) доволі часто програють. Справа лише у тому, що аудитори розуміють предмет спору, а адвокати – не зовсім (і не тому що дурні, а тому що специфіка справ така).

Тут звичайно можна почати сперечатися, що у адвокатів мало практики, але одразу ж пригадуються декілька представників податкового органу, які працюють там роками і роками ж щодня ходять в суд, саме по податкових справах. Далеко не всі юристи ДФС розуміють зміст норм ПКУ, і дуже часто не встигають слідкувати за змінами у податковому законодавстві. Подібна ситуація була і з суддями (а хто ще може бути професійнішим за них?!), які з загальних судів переводилися в апеляційні адміністративні і не розуміли, як формуються витрати та доходи.

Тобто, наявність Бланку, так само як і практика у певному виді спорів аж ніяк не гарантує “особі” “професійної правничої допомоги”.

Запровадження ст.131-2 Конституції, одразу ж після її прийняття спричинить нестачу адвокатів, і перш за все постраждають найбідніші (не лише громадяни, але й юридичні особи) – адвокати братимуться за найприбутковіші справи. Також можна передбачити певний спротив з боку вже діючих адвокатів, щодо отримання свідоцтв новими адвокатами – конкуренти нікому не потрібні.

І, зрештою, Бланк – свідоцтво адвоката, як спосіб керувати адвокатами. У випадку, коли певній владній особі (з великими статками, чи наділеній великими повноваженнями) буде потрібно виграти спір у суді, у іншої сторони може виявитися, виключно випадково, відсутність представника – адвоката. Бо не кожний адвокат спроможний відмовитися від свідоцтва заради справедливості, а чесного завжди можна звинуватити, наприклад, у порушенні адвокатської етики.

І останнє, питання фінансів. Якщо зараз юрист-підприємець може працювати на спрощеній системі оподаткування і сплачувати 5% від обороту, то ставши адвокатом він сплачуватиме 18%...

Адвокат Андрій Безуглий, Одеса:

- Что касается монополии, то скорее всего она невозможна, иначе надо запретить стороне защищать саму себя самостоятельно и ввести эту самую монополию в виде порядка судебной защиты исключительно силами адвокатов. Введение такого порядка очень проблематично, так как надо менять очень много законов, в том числе и самый главный закон. Что касается сути, то я скорее против монополии, чем за, поскольку бывают ситуации, когда сторона - не юрист до судебного разбирательства и во время него, изучает законодательство получше любого адвоката и вполне достойно защищает себя сама. Лишить такую сторону права защищать себя не справедливо.

Адвокат Олександр Капустін, Одеса:

- Самым обсуждаемым вопросом сегодня является вопрос «Адвокатской монополии». Монополия вызывает у граждан неприязнь, так как у монополиста фактически нет конкуренции, а где нет конкуренции возникают злоупотребления монополиста. Если не злоупотреблять монопольным положением, то и в самой монополии ничего плохого нет. Ведь монополия врачей на проведение операций – является для общества естественной. Так почему же восстанавливать права граждан в судах не могут соответственно аттестованные специалисты – юристы сдавшие экзамены и получившие соответствующие свидетельства.

Ведь далее, в случае выявления нарушений со стороны адвоката, его, как и врача – лишают практики соответствующие комиссии. То есть в отличие от юриста, лица получившего диплом учебного заведения, над трудовой деятельностью адвоката существует контроль, и документ дающий право осуществлять адвокатскую деятельность (Свидетельство) может быть отозван. Адвокатская деятельность находится под влиянием и «Адвокатской этики» и «Адвокатской тайны», В свою очередь диплом о получении юридического образования у лица аннулирован быть не может, как и иное взыскание - такое лицо «юрист» - как специалист не получит.

Противники адвокатской монополии, так же должны помнить, что стремления Украины в большую европейскую семью должны быть выражены не только голословно. Адвокатская монополия распространена во всех европейских странах (в некоторых странах такая монополия частичная). «Кто угодно» не может представлять интересы в судах. И это основная суть монополии – повышение качества предоставления юридических услуг. Когда в процессе участвует адвокат, одетый в чёрную мантию, к нему существенно иное отношение и у судьи и у прокурора, чем к «Кому угодно». Кроме того, адвокаты в отличие от юристов независимы и адвокатские права защищены государством законодательно, что даёт клиентам адвокатов уверенности в непредвзятости при исполнении адвокатом своих обязанностей. Юрист Виктор Буробин сказал: Монополия адвокатов – это монополия Права против Хаоса.

Джерело: zib.com.ua

 

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення