Історія справи

Постанова від 14.03.2024 року у справі №420/23389/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 420/23389/23

адміністративне провадження № К/990/43628/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 (суддя Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 (колегія суддів: Градовський Ю.М., Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) у справі №420/23389/23 за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ананьївської міської ради, в якому просив:

- ???визнати протиправним та скасувати рішення Ананьївської міської ради від 22.12.2021 №497-VII про відмову громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту);

- зобов`язати Ананьївську міську раду у встановленому законодавством порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області, розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0224, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власність громадянину ОСОБА_1 .

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для заявлення позивачем обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та подання доказів поважності причин його пропуску.

3. На виконання вказаної ухвали від представника позивача 26.09.2023 надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просив поновити строк звернення до адміністративного суду.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023, позовну заяву повернуто позивачу.

5. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою, встановлений ст. 122 КАС України, а вказані у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду доводи не спростовують факт пропуску строку та не підтверджують поважність пропуску такого строку.

6. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що строк звернення до суду слід обраховувати з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права, тобто з 11.05.2023, коли отримав відповідь відповідача на адвокатський запит. При цьому, позивач вказує, що 31.12.2021 договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 17.11.2021 №1711 - закінчився, у зв`язку із чим позивач протягом значного часу самостійно звертався до Ананьївської міської ради з проханням повідомити про результати розгляду клопотання.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2023 відкрито касаційне провадження.

9. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

10. Зважаючи на предмет касаційного оскарження, справа розглядається в порядку письмового провадження.

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

13. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

14. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

15. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

16. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Відповідно до частини другої цієї статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

20. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

22. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є рішення Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2021 № 497-VIII, яким позивачу відмовлено в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

23. Позовна заява до суду подана 06.09.2023.

24. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання позивачем до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

25. 26.09.2023 ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що він неодноразово звертався до відповідача про результат розгляду його клопотання від 04.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак відповіді не отримав.

14.03.2023 позивач звернувся до Адвокатського об`єднання «Щит» про надання правової допомоги.

14.03.2023 представником позивача - адвокатом Самодуровою Н.В. направлено адвокатський запит до Ананьївської міської ради стосовно прийняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2021, відповідь на який не отримано.

29.04.2023 представником позивача - адвокатом Самодуровою Н.В. направлено запит до Ананьївської міської ради про розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1

10.05.2023 Ананьївською міською радою надано відповідь на клопотання від 29.04.2023, якою повідомлено, що рішенням Ананьївської міської ради від 22.12.2021 №497-VIIІ позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Вказану відповідь позивач отримав 11.05.2023, відтак вважає, що шестимісячний строк звернення до суду слід обраховувати з цієї дати, оскільки саме тоді позивач дізнався про порушення свого права.

26. Водночас судами встановлено, що позивачем було укладено договір на правову допомогу із адвокатом Самодуровою Н.В., яка 19.11.2021 подавала адвокатський запит до Ананьївської міської ради про стан розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2021.

26.11.2021 Ананьївською міської радою надано відповідь, якою повідомлено, що спірне клопотання позивача не розглянуте та рішення про передачу земельної ділянки у власність позивача не приймалось.

27. Частиною 9 ст.118 ЗКУ передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

28. Зважаючи на законодавчо закріплений термін розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність та періодичність проведення сесій міської ради, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач як зацікавлена особа у розгляді його клопотання зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитися ходом розгляду його питання та добросовісно користуватися належними йому правами.

29. Однак дізнавшись про відповідь на звернення від 19.11.2021, що відповідачем досі не розглянуто подане клопотання ОСОБА_1 , наступний раз із відповідним запитом останній звернувся у березні 2023 року.

Про решту неодноразових звернень до відповідача позивачем доказів не надано.

30. Також колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Ананьївської міської ради Одеської області від 22.12.2021 №497-VII опубліковане на її офіційному веб- сайті 24.12.2021 та з ним можна ознайомитись за лінком https://ananiv-mr.od.gov.ua/rishennya-ta-dodatky-do-nyh-protokol-poimennogo-golosuvannya-14-chergovoyi-sesiyi-ananyivskoyi-miskoyi-rady-viii-sklykannya/

31. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріали справи не містять доказів щодо будь-яких обставин об`єктивного характеру, які перешкоджали б позивачу у продовж розумного строку та без зайвих зволікань звернутись до відповідача із відповідною заявою про надання відповідної інформації щодо розгляду його клопотання або з вимогами його розгляду. Відтак пропуск строку у цьому випадку обумовлено насамперед обставинами суб`єктивного характеру, які пов`язані з пасивною поведінкою, байдужістю ОСОБА_1 до своїх прав і небажанням вчасно їх захистити за відсутності для цього об`єктивних перешкод, які б унеможливлювали або значно утруднювали можливість реалізації наявних у нього прав на звернення до органу державної влади та/або до суду.

32. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав, через неналежне використання своїх прав не є поважною причиною пропуску строку.

33. При цьому поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 у справі №360/566/22.

34. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

35. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

36. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

37. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення з адміністративним позовом не є поважними.

38. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

39. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

40. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.В. Тацій

С.Г. Стеценко