Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Проблеми досудового слідства через призму висловлювань слідчих суддів ВАКС Проблеми досудового слідства через призму висловлю...

Проблеми досудового слідства через призму висловлювань слідчих суддів ВАКС

Відключити рекламу
 - 0198cea70e074b5f81e18b7af79d1029.jpg

Шановні колеги!
У цьому матеріалі зібрано найкращі, на мій погляд, висловлювання слідчих суддів ВАКС — Вищого антикорупційного суду, — які я назвав «ВАКСИЗМИ». Пропоную їх прочитати як є. Майже без моїх коментарів. Я дозволив собі буквально пару зауважень (виділено курсивом) винятково для розуміння окремих абзаців.

Гадаю, що ця добірка допоможе краще зрозуміти, як думають шановні слідчі судді ВАКС.

Приємного прочитання!

(1) Допустимість доказів на досудовому слідстві

«Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з урахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмета судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності та допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особи про підозру неможливий».

(2) Допустимість доказів на досудовому слідстві

«Відповідно до КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду. На стадії досудового розслідування слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особі у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих».

(3) Допустимість доказів на досудовому слідстві

«Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України. Наведене також узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року (справа № 668/69/16-к, провадження № 51-10088км18)».

Ну, якщо її читати, то ні. В ухвалі зазначено: «При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України.

Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України. У разі встановлення іншого порушення прав та свобод людини, крім істотних, Суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства». Тобто слідчий суддя наводить перше речення без другого

Читайте статтю: Коли слідчий суддя втрачає повноваження у кримінальному провадженні? (революційна практика суду апеляційної інстанції)

(4) Допустимість доказів на досудовому слідстві

У протоколі допиту заявника як свідка відсутній підпис у графі «Згода давати свідчення без участі адвоката».

«Можливо порушене право заявника давати показання як свідка за відсутності адвоката не може розцінюватись порушенням права на захист…»

(5) Скасування повідомлення про підозру

«Підозра – це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення».

(6) Скасування повідомлення про підозру

«Разом з цим стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об’єктивно зв’язують підозрюваного з певнім кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення), і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. У зв’язку з цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Водночас, намагаючись звести межі перевірки оскаржуваного повідомлення про підозру лише до оцінки слідчим суддею того, що докази, якими обґрунтоване повідомлення про підозру, зібрані у спосіб, що суперечить вимогам закону, та містять ознаки провокативної, штучно створеної версії подій, яких насправді не було, виключно на підставі повідомлення про підозру та частини матеріалів кримінального провадження, без оцінки інших матеріалів, сторона захисту фактично ставить питання про здійснення такої перевірки поза межами компетенції слідчого судді та всупереч вимогам КПК України».

Читайте статтю: Як час на ознайомлення з матеріалами впливає на завершення досудового розслідування та інші дотичні питання

(7) Відсутність складу кримінального правопорушення

Відсутність складу кримінального правопорушення не є підставлю для скасування повідомлення про підозру на досудовому слідстві.

«Питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження».

(8) Заява про злочин

«Слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту про відсутність у ній прізвища підозрюваного. Водночас слідчий суддя звертає увагу, що зазначена заява не містить вичерпного переліку осіб, які, на думку заявника, причетні до готування до такого злочину…»

(9) Продовження строку досудового розслідування

«Слідчій суддя вважає, що з огляду на повідомлення Особі 1 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, яке за класифікацію ч. 6 ст. 12 КК України належить до кола особливо тяжких злочинів, кількісний склад сторони захисту, а також активність та ефективність захисту підозрюваного (велику кількість поданих ними клопотань, заяв та скарг, як стороні обвинувачення так і слідчим суддям) <…> обсяг та строки здійснення судового контролю слідчими суддями у цьому кримінальному провадженні за зверненнями сторони захисту та обвинувачення, це кримінальне провадження має виняткову складність, а тому строк досудового розслідування може бути продовжений на строк більше шести місяців».

(10) Продовження строку досудового розслідування

Вирішується питання про повернення клопотання про продовження строку досудового розслідування.

«Захисник звертає увагу на те, що у клопотанні наведено той самий обсяг слідчих та процесуальних дій, який був вказаний у попередньому клопотанні про продовження строків досудового розслідування, однак не мотивовано, чому вони не булі проведені чи закінчені протягом визначеного строку… Зі змісту клопотання детектива НАБУ видно, що ним зазначені як процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу, так і їх значення для результатів судового розгляду. Оцінити існування наявності або відсутності підстав для не проведення детективом НАБУ процесуальних, слідчих (розшукових) дій можливо лише за результатами його розгляду по суті, як і встановлення його тотожності раніше поданому клопотанню про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні».

Читайте статтю: Особа не може набути статусу обвинуваченого (підсудного), якщо прокурор направив обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування

(11) Відмова від продовження дії обов’язків. Зміна запобіжного заходу

«Сама ж відмова сторони обвинувачення подати клопотання про продовження строку дії обов’язків не свідчить про відсутність ризиків кримінального провадження чи виключних обставин, визначених в п. 5 ч. 2 ст. 182 КПК України, які до того ж були встановлені як слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу».

(12) Преюдиція

«Питання дотримання законності проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій вже було предметом судового контролю під час розгляду відповідних клопотань та слідчими суддями перевірялися правові підстави для їх проведення».

Слідчий суддя СУПЕРЕЧИТЬ САМ СОБІ. То він доходить висновку, що рішення слідчих суддів в інших справах не мають преюдиції для нього, то мають?! Це ж наразі інший судовий процес. Що саме, з якими доказами та обґрунтуванням розглядалось питання законності НСРД в попередніх процесах?

(13) Призначення експертиз

«Об’єктивною причиною, що унеможливлює проведення експертного дослідження стороною захисту самостійно, є те, що засоби технічної фіксації, використані під час проведення НСРД, та карти пам’яті, на яких збережені їх результати, не знаходяться у розпорядженні сторони захисту і не можуть бути надані експерту, а перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення… Разом з цим у клопотанні не наведено жодних із визначених КПК України випадків, за наявності яких у сторони захисту виникає право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи».

(14) Призначення експертиз

«Детектив у судовому засіданні зазначив, що захисникам надано для ознайомлення розсекречений протокол НСРД. Водночас доступ для носіїв інформації, які є невід’ємними додатками до цього протоколу, не надавався, оскільки ознайомлення з ними на цій стадії кримінального провадження може ЗАШКОДИТИ досудовому розслідуванню. Разом з цим, звертаючись із клопотанням про проведення експертизи в порядку ст. 244 КПК України як на підставу неможливості залучити експерта самостійно, захисники посилаються на відсутність у підозрюваного коштів.

На підтвердження цього до матеріалів клопотання захисником надано копії розпорядження «Про звільнення Особа 1», наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2021 343/5 «Про встановлення вартості експертогодини у 2021 році», відповіді ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», відповідно до якої орієнтовна вартість експертизи становитиме 214 512 грн… Водночас, звертаючись про доручення експертизи експертам КНДІСЕ, захисники не навели доказів вартості проведення експертного дослідження експертами цієї установи».

(15) Допит свідка

«У клопотанні захисник вказав, що метою допиту свідка є всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. При цьому захисник не зазначає, які конкретно обставини можна встановити у результаті проведення допиту свідка, що не дає підстав слідчому судді дійти висновку про потребу у проведенні вказаної слідчої (розшукової) дії. Захисник лише обмежується загальною вказівкою про встановлення обставин зустрічі, які могли мати суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження».

Читайте статтю: Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими

(16) Допит свідка

«У судовому засіданні захисники вказали, що покази Особа 1 як свідка про підстави та обставини її зустрічі із Особа 2, а також про питання, які обговорювалися під час такої зустрічі, можуть або підтвердити, або спростувати винуватість Особа 2. Отримавши певну інформацію про обставини зустрічі та розмови сторона захисту зможе збирати інші докази… Водночас захисники не змогли пояснити, які обставини спілкування між Особа 1 та Особа 2 мають відношення до подій, що покладені в основу підозри».

(17) Допит свідка

«Захисники стверджують, що тривалість досудового розслідування – 11 місяців, зміна Особа 1 місця роботи та значне навантаження відповідно до розподілу функціональних обов’язків на новому робочому місці є тими обставинами, які можуть вплинути на повноту та достовірність її показань, що зумовлює необхідність проведення допиту останньої в порядку ст. 225 КПК України… Водночас доводи захисників про існування вірогідності впливу наведених обставин на повноту чи достовірність показань свідка ґрунтуються виключно на припущеннях».

(18) Допит свідка

«Так, у клопотанні адвокат вказав, що метою допиту службових осіб департаменту є підтвердження або спростування тверджень Особа 1 щодо обставин отримання, розгляду ними заяв та документів, а також подальшого надання або відмови у наданні ліцензій… На переконання слідчого судді, захисник не навів достатніх аргументів на підтвердження необхідності допиту службових осіб департаменту, зокрема, які відомості вони можуть повідомити на підтвердження або спростування обставин, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні, яким чином та в якій частині такі відомості можуть спростувати або підтвердити обставини, викладені у повідомлені про підозру».

(19) Тимчасовий доступ

«Захисник зазначає, що відомості, до яких просить доступ сторона захисту, містять фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів, які мають значення для кримінального провадження. Завдяки ним можливо дослідити факти систематичного співробітництва свідка з детективами НАБУ, перевірити достовірність показань свідка, підтвердити або спростувати факт частоти знаходжень мобільного телефону свідка за адресою розташування НАБУ. Іншім способом, ніж отримати інформацію в оператора телекомунікацій, неможливо, оскільки саме вказаний оператор телекомунікацій є єдиним власником вказаної інформації… Але відомості, доступ до яких просить захисник, містять охоронювану законом таємницю. Захисником не доведено можливості використання відомостей як доказів, а також неможливість іншим шляхом довести ті обставини, на які він посилається».

(20) Роз’яснення судового рішення

«Тому зазначення захисником у заяві вказаних обставин, які, на його думку, потребують роз’яснення саме через незрозумілість обов’язку утримуватися від спілкування з невідомими підозрюваному особами, які є свідками (із зміненими анкетними даними) у цьому кримінальному провадженні, не є належною підставою для роз’яснення судового рішення, оскільки не свідчить про наявність перешкод для виконання цієї ухвали».

(21) Відвід детектива НАБУ

«Захисниця у своїй заяві зазначає, що детективом систематично ігноруються заяви та клопотання сторони захисту, подані в порядку ст. 220 КПК України, оскільки він неодноразово за результатами розгляду відповідних клопотань надавав відповідь, а не виносив вмотивовану постанову, що, на думку адвоката, свідчить про його упереджене ставлення до сторони захисту. Зі змісту заяви про відвід і доданих до неї матеріалів видно, що стороною захисту реалізовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності детектива НАБУ відповідно до вимог ст. 303 КПК України, за результатами чого слідчими суддями були постановлені відповідні ухвали… Розгляд заяв та клопотань у невстановленому в КПК України порядку раніше не може свідчити про упередженість детектива при розгляді цього клопотання».

Першоджерело: https://pravo.ua/problemy-dosudovoho-slidstva-cherez-pryzmu-vyslovliuvan-slidchykh-suddiv-vaks/

Автор статті: Ханін Семен

  • 1254

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1254

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст