Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.09.2024 року у справі №147/810/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13вересня 2024 року

м. Київ

справа № 147/810/22

провадження № 61-10322св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська», в інтересах якого діє адвокат Тимощук Євгеній Сергійович,

на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року у складі колегії суддів Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Стадника І. М.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та витребування майна,

ухвалив постанову про наступне:

I. Вступ

1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» (далі - ТОВ «Агрофірма «Ободівська», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогою про скасування державної реєстрації та витребування майна.

2. Відповідач заперечував проти позову.

3. Суд першої інстанції частково задовольнив позові вимоги.

4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат скасував, ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

5. Позивач оскаржив рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.

6. Ключовими питаннями в спірних правовідносинах є:

1). Чи обрано позивачем належний спосіб захисту?

2). Якщо спосіб захисту є належним, чи наявні підстави для задоволення позову?

7. Відповідь на друге питання можлива лише при позитивній відповіді на перше питання.

8. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

9. Позов обґрунтований, тим що:

- позивач набув право власності на будівлі та споруди на АДРЕСА_1 , виготовив на це майно техпаспорт, проте це право не зареєстрував, оскільки він це може зробити будь-коли, жодних дій з відчуження належного майна позивач не вчиняв;

- відповідач безпідставно та незаконно зареєстрував право власності на спірне майно;

- позивач звернувся до відділення поліції із заявою про злочин, в результаті чого внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК) за фактом підроблення документів та їх використання;

- підроблені документи, які були подані відповідачем державному реєстратору, не можуть бути підставою для виникнення права власності та присвоєння адреси спірному комплексу будівель і споруд.

10. Враховуючи викладене, позивач просив суд:

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 жовтня 2019 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену 26 вересня 2019 року державним реєстратором;

- витребувати у відповідача на користь позивача спірне нерухоме майно.

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області

від 04 квітня 2024 року позов задоволено частково:

- скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора

КП «Агенство адміністративних послуг» Козловського М. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48941614 від 01 жовтня 2019 року;

- скасовано державну реєстрацію права власності, здійснену 26 вересня 2019 року з номером запису: 33464705 державним реєстратором КП «Агенство адміністративних послуг» Козловським М. С.;

- в іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

12. Задовольняючи позов в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зареєстровано право власності на майно за адресою:

АДРЕСА_1 , за якою розташоване і майно позивача, набуте ним на законних підставах, наявність такої реєстрації порушує право позивача на розпорядження своїм майном, його державну реєстрацію.

13. Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині витребування нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що в користуванні та у власності відповідача перебуває саме спірне майно - корівник 4-рядний, а не інший об`єкт, адресу якого вказано неправильно у правовстановлюючих документах.

14. Додатковим рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

15. Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 червня

2024 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.Вирішено питання розподілу судових витрат.

16. Відмовляючи в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації, апеляційний суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту щодо скасування державної реєстрації права власності не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу щодо об`єкта нерухомого майна.

17. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року переглядалось в апеляційному порядку в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. У касаційній скарзі позивач просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

19. Касаційна скарга мотивована наступними обставинами:

- апеляційний суд не взяв до уваги встановлені у кримінальній справі обставини, які відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК не підлягають доказуванню, зокрема, ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 липня 2023 року, яка набрала законної сили 25 липня 2023 року, встановлено, що відповідач звернувся до державного реєстратора про реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд на АДРЕСА_1 на підставі підроблених документів;

- суд першої інстанції, встановивши, що право позивача порушене відповідачем внаслідок реєстрації за останнім права власності на нерухоме майно за тією ж адресою, що і майно, право на яке набуто позивачем, правильно застосував обраний позивачем спосіб захисту порушеного права виходячи зі змісту спірних правовідносин, що не враховано апеляційним судом;

- апеляційний суд не врахував норми матеріального права, а саме: частину четверту статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), пункт 14 частини першої статті 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), які правильно застосовано районним судом.

VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

20. 12 липня 2024 року ТОВ «Агрофірма «Ободівська», в інтересах якого діє адвокат Тимощук Є. С., звернулось із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.

21. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження.

22. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 15 серпня 2024 року.

VІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

23. У серпні 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив та навів такі мотиви для відмови у задоволенні касаційної скарги:

- постанова апеляційного суду постановлена з дотриманням чинного законодавства та з урахуванням висновків Верховного суду у подібних правовідносинах;

- твердження позивача, що у нього виникло право на це майно у 2009 році на законних підставах не відповідає дійсності, оскільки закон передбачав чіткий порядок набуття права власності на таке майно;

- позивач є юридичною особою, тому не міг набути навіть право на зазначене майно, оскільки юридичні особи не можуть набувати права на такий вид майна, це є перевагою фізичних осіб;

- позивач фактично надав суду лише акти прийому-передачі та рішення зборів співвласників, що є недостатнім для підтвердження права на вищезазначене майно;

- ТОВ «Агрофірма Ободівська» не є належним позивачем, оскільки його права фактично ніким не порушено.

VІІI. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

24. 28 травня 2009 року згідно з протоколом зборів співвласників майна та порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств від 14 березня 2001 року № 62 вирішено виділити в натурі майно, що знаходиться у спільній дольовій власності, позивачу у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області в розмірі 3 924 980,3 грн (уточнена вартість майнового паю згідно з протоколом № 3 загальних зборів Співвласників від 05 квітня 2003 року) що становить 74,45 % пайового фонду, а саме: майно зазначене в таблиці, зокрема корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, вартістю 51 092 грн.

25. Відповідно до акта приймання-передачі від 29 травня 2009 року

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» в особі директора ОСОБА_3 з однієї сторони (далі - сторона 1), та спілка співвласників реорганізованого КСП «Світанок», в особі голови спілки ОСОБА_4, з іншої сторони (далі - сторона 2), згідно з протоколом зборів співвласників КСП «Світанок» № 5 від 28 травня 2009 року, склали цей акт про таке: сторона 2 передає, а сторона 1 приймає як повернення належного її майнового паю в пайовому фонді КСП «Світанок» у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвами про право на майновий пай ВІХХІ № 010101, виданим Ободівською сільською радою, вказане майно на загальну суму 3 924 980,30 грн, що є власністю співвласників майна.

26. Згідно з протоколом № 6 зборів співвласників майна від 09 квітня

2013 року після рішення зборів співвласників реорганізованого КСП «Світанок» у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області - протокол № 5 від 28 травня 2009 року 52 особи, що мали право на майно як колишні члени реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, не реалізували своє право на майновий пай. Відповідно до договорів купівлі продажу прав на майновий пай - 48 осіб реалізували свої майнові права ТОВ «Агрофірма «Ободівська», що становить 92 % пайового фонду, з числа осіб, які не реалізували свої права до 28 травня 2009 року. На порядок денний було винесено 3 питання, зокрема № 3 - затвердження переліку невитребуваного майна пайового фонду і переліку осіб, що не витребували свій майновий пай. Вирішили: відповідно до статті 364 ЦК та Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств від 14 березня 2001 року № 62 виділити в натурі майно, що знаходиться в спільній дольовій власності (передача майна проводиться згідно з актами приймання-передачі, після оформлення яких співвласникам надається право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатись всім майном що отримане за актом приймання-передачі) ТОВ «Агрофірма «Ободівська» у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області в розмірі 274 303,00 грн (уточнена вартість майнового паю згідно

з протоколом № 3 загальних зборів співвласників від 05 квітня 2003 року), що становить 92 % пайового фонду, а саме: корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, уточнена сума 51 092 грн.

27. Відповідно до акта приймання-передачі від 10 квітня 2013 року

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» в особі директора ОСОБА_3., що діє на підставі статуту, з однієї сторони (далі - сторона 1), та спілка Співвласників реорганізованого КСП «Світанок» в особі голови спілки співвласників ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони (далі - сторона 2),

у відповідності з протоколом Зборів Співвласників КСП «Світанок» № 6

від 09 квітня 2013 року склали цей акт про таке: сторона 2 передає, а сторона 1 приймає як повернення належного і майнового паю в пайовому Фонді КСП «Світанок» у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвами про право на майновий пай, вказане майно на загальну суму 272 250,00 грн, що є власністю співвласників майна: зокрема

№ 4-корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, сума - 51 092 грн.

28. Відповідно до копії довідки від 15 квітня 2013 року № 137 виконавчий комітет Ободівської сільської ради повідомив про те, що господарські двори, а саме приміщення колишнього КСП «Світанок» у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

29. 20 жовтня 2013 року КП «Тульчинське МБТІ» на замовлення

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» виготовило технічний паспорт на нежитлову будівлю - корівник 4-рядний, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30. Згідно з довідкою ТОВ «Агрофірма «Ободівська» від 20 липня 2022 року № 186 на балансі господарства перебуває комплекс будівель та споруд (корівник), який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 .

31. Позивач право власності на майно за вказаною адресою не зареєстрував.

32. Відповідно до інформації КП «Тульчинське МБТІ» від 04 липня 2022 року № 145, інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 була вилучена ухвалою Тростянецького районного суду у справі № 147/571/21 від 18 червня 2021 року. В архіві КП «Тульчинське МБТІ» знаходиться копія інвентаризаційної справи № 20-000770 на це нерухоме майно (2 примірник). Інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 була заведена 20 жовтня 2013 року на підставі довідки Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 15 квітня 2013 року № 137. Право власності станом на 31 грудня 2012 року на це нерухоме майно згідно з архівними даними не зареєстровано.

33. 02 червня 2021 року до ЄРДР за № 12021025120000106 внесено відомості за частиною першою статті 358 КК. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 02 червня 2021 року до ВП № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від директора ТОВ «Агрофірма «Ободівська» ОСОБА_3 щодо незаконного оформлення права власності на нерухоме майно. Заява зареєстрована 02 червня 2021 року № 2954.

34. Згідно з ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області

від 17 липня 2023 року, яка набрала законної сили 25 липня 2023 року, досудовим розслідуванням встановлено, що 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного реєстратора

КП «Агенство адміністративних послуг» Козловського М. С. про реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на використання завідомо підроблених документів, достеменно знаючи, що державними органами влади не видавались документи, які свідчать те, що він є власником вищевказаного комплексу будівель та споруд, з метою оформлення на себе права власності на зазначене нерухоме майно, особисто надав державному реєстратору Козловському М. С. підроблені документи, а саме: довідку № 392, видану КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації у Вінницькій області» від 11 квітня 2014 року та технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації у Вінницькій області». На підставі зазначених документів державним реєстратором Козловським М. С., якому не було відомо, що подані документи є підробленими, було здійснено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною четвертою статті 358 КК - використання завідомо підробленого документа. Цією ж ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною четвертою статті 358 КК на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження № 12021025120000106 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 358 КК закрито. Скасовано арешт майна: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 13 липня 2021 року; земельну ділянку кадастровий номер 0524184200:01:001:0222, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2022 року.

35. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 жовтня 2019 року, індексний номер витягу - 183031447, 26 вересня 2019 року, номер запису про право власності: 33464705, державний реєстратор КП «Агентство адміністративних послуг» Козловський М. С. на підставі довідки від 11 квітня 2014 року № 392, виданої КП «Тульчинське МБТІ», технічного паспорта, серія та номер 20-000725 від 11 квітня 2014 року, виданого КП «Тульчинське МБТІ», зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 5495,2 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 . Індексний номер рішення 48941614 від 01 жовтня 2019 року.

36. Згідно з листом начальника КП «Тульчинське МБТІ» від 17 вересня

2021 року № 781, який адресовано слідчому ВП № 2 Гайсинського РУП ГУНП

у Вінницькій області, відповідно до журналу вихідної документації за 2014 рік, запис за № 392 про видачу довідки щодо комплексу будівель та споруд, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній. Інвентаризаційний номер справи № 20-000725 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за вищевказаною адресою, не присвоювався.

ІХ. Позиція Верховного Суду

37. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 8) та даючи відповідь на ключові питання (див. пункт 6), Верховний Суд робить такі висновки.

38. Даний спір пов`язаний із захистом права власності (див. пункти 9-10).

39. Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності (стаття 386 ЦК). Зокрема право власності може бути захищено шляхом речово-правових засобів: пред`явлення віндикаційного та негаторного позовів; також шляхом допоміжно речово-правових засобів захисту, у формі пред`явлення позову про визнання права власності тощо.

40. Відповідно до положень норм статей 16 391 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

41. Позивач, звертаючись до суду з позовом, посилався на те, що він набув право на будівлі, які перейшли у володіння іншої особи незаконно (див. пункт 9).

42. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

43. Позивач заявив вимоги про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації та витребування майна (див. пункт 10).

44. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо особливостей застосування способів захисту цивільних прав, що враховується у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

45. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права [1].

46. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [2].

47. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин [3].

48. Верховний Суд зауважує, що в спірних правовідносинах обраний позивачем спосіб захисту про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу щодо об`єкта нерухомого майна.

49. Велика Палата Верховного Суду висловлювала правову позицію про те, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права [4].

50. Вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та державної реєстрації права з припиненням відповідного речового права не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідним нерухомим майном, а тому така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність відповідного рішення без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 707/252/22 [5]).

51. Такі правові висновки (див. пункти 45-49) є релевантними до спірних правовідносин.

52. Апеляційний суд, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності є неефективним способом захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить вимогам Закону № 1952-IV, згідно з яким право власності підлягає державній реєстрації, тому замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача, який вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

53. Суд першої інстанції у частині позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовив, оскільки позивачем не ідентифіковано, що саме цей об`єкт перебуває у фактичному володінні відповідача (див. пункт 13).

54. Доводи касаційної скарги, що апеляційний суд не взяв до уваги встановлені у кримінальній справі обставини, які відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК не підлягають доказуванню, висновків апеляційного суду не спростовують з урахуванням перегляду справи лише в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та рішення державного реєстратора.

55. Доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом частини четвертої статті 11 ЦК, пункту 14 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV є безпідставними, оскільки зводяться до помилкового тлумачення заявником вказаних норм права.

56. Посилання в касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції, встановивши, що право позивача порушене відповідачем внаслідок реєстрації за останнім права власності на нерухоме майно за тією ж адресою, що

і майно, право на яке набуто позивачем, правильно застосував обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, колегія суддів відхиляє з огляду на викладені вище мотиви та сталу практику Верховного Суду.

57. За встановлених обставин висновки апеляційного суду не суперечать узагальненим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах

від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20, від 28 червня 2023 року

у справі № 539/5295/21, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19,

від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, на які заявник посилався

в касаційній скарзі.

58. Апеляційний суд належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановив обставини справи та правильно вирішив спір.

59. Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

60. З урахуванням викладеного немає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.

61. Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

62. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області

від 04 квітня 2024 року, яким в частині позовних вимог про витребування нерухомого майна відмовлено, в апеляційному порядку не переглядалося

і в касаційному порядку не оскаржується, тому в силу вимог статті 400 ЦПК справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

З цих підстав,

керуючись статтями 400 401 409 410 415-416 419 ЦПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська», в інтересах якого діє адвокат Тимощук Євгеній Сергійович, залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницькогоапеляційного суду від 11 червня

2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

[1] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/76474144

[2] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439652

[3] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження №12-61гс21) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/106558719

[4] Постанова Великої Палати Верховного Суду постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829985

[5] Постанова Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 707/252/22 (провадження № 61-11470св22) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/117590014

Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков