Історія справи
Постанова КЦС ВП від 01.08.2024 року у справі №214/3012/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 214/3012/23
провадження № 61-7495св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»,
третя особа- приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Агєєва О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс»), третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська А. В., про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить квартира
АДРЕСА_1 , що підтверджується договору купівлі-продажу від 05 червня 2008 року.
09 листопада 2021 року він довідався, що за ТОВ «Спектрум Ессетс» було зареєстровано право власності на вищевказану квартиру. Державну реєстрацію переходу права власності було здійснено 22 жовтня 2021 приватним нотаріусом, на підставі заяви за іпотечним договором від 05 червня 2008 року № 1525. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято приватним нотаріусом
26 жовтня 2021 року.
Вважав, що зазначене рішення прийнято з істотними порушеннями положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому спірне нерухоме майно знаходиться незаконно у володінні
ТОВ «Спектрум Ессетс» і підлягає витребуванню на його користь, оскільки вибуло з власності поза його волею.
Письмової вимоги про усунення порушень умов договору відповідач на його адресу не надсилав, повідомлення і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення ТОВ «Спектрум Ессетс» разом з іншими документами не надав. Таким чином, у порушення вимог закону не підтверджено, що завершився
30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем, боржником письмової вимоги іпотекодержателя.
Крім того, у порушення положень частини п`ятої статті 31 Закону України «Про іпотеку» та статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав а професійну оціночну діяльність в Україні» відсутні відомості про виконання оцінювачем вказаних вимог закону та проведення ознайомлення з об`єктом оцінки з метою встановлення його дійсного стану, проценту зносу, технічних характеристик та умов, що наявні на об`єкті оцінки.
ТОВ «Спектрум Ессетс» не надано державному реєстратору звіту суб`єкта оціночної діяльності про вартість предмету іпотеки, що свідчить про недотримання вимог пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 при вчиненні спірної реєстраційної дії.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд на підставі положень
статей 387 388 ЦК України витребувати із чужого незаконного володіння
ТОВ «Спектрум Ессетс» квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року у складі судді Ткаченка А. В.позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано з володіння ТОВ «Спектрум Ессетс» на користь
ОСОБА_1 належне йому нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 121,6 кв. м. Стягнуто з ТОВ «Спектрум Ессетс» на користь ОСОБА_1 у рахунок витрат по сплаті судового збору 1 073,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2023 року
у справі № 214/9484/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Спектрум Ессетс», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римської А. В., третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», про визнання запису про державну реєстрацію протиправним та скасування держаної реєстрації права власності відмовлено.
Районним судом при розгляді справи № 214/9484/21 встановлено, що 05 квітня 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога про виконання порушеного зобов`язання і попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки була повернута у зв`язку з письмовою відмовою одержувача. 18 травня 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» направило на адресу позивача вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки була повернута за закінченням терміну зберігання. Отже, суд при розгляді справи № 214/9484/21 дійшов висновку про дотримання кредитодавцем/іпотекодержателем порядку повідомлення іпотекодавця про наслідки, передбачені статтею 38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі про укладення договору купівлі-продажу на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а відтак твердження позивача про неповідомлення його про наявність підстав для застосування позасудових шляхів задоволення вимог іпотекодержателя, а також про порушення переважного права на придбання предмету іпотеки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при здійсненні державної реєстрації права власності за відповідачем на спірну квартиру, ТОВ «Спектрум Ессетс» не надало повний пакет належним чином оформлених документів, а саме відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, оформлені звітом суб`єкта оціночної діяльності. Отже, у державного реєстратора були правові підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна, тому рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на предмет іпотеки прийнято з порушенням вимог пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вказані обставини не спростовані відповідачем, докази наявності такого звіту не надані та про його проведення у відзиві на позов не зазначено.
Районний суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння,
є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» задоволено. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610,40 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що правовідносини між
ОСОБА_1 та ТОВ «Спектрум Ессетс» виникли на підставі кредитного договору, який забезпечено іпотекою на підставі договору іпотеки від 05 червня 2008 року
№ 1525.
У спірних правовідносинах нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, не вибуло до третіх осіб, які не мають договірних відносин з ОСОБА_1 , а залишилося у власності іпотекодержателя - ТОВ «Спектрум Ессетс», який на підставі договору іпотеки зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.
Отже, вказані правовідносини не передбачають використання такого інструменту захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки відсутнім є продаж чи переоформлення предмету іпотеки на третіх осіб. Ефективним способом захисту права є скасування рішення державного реєстратора, втрата права власності та відновлення права власності, виходячи з того, що право власності на предмет іпотеки виникло у рамках застосування умов іпотечного договору та статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 214/3012/23
з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4
частини другої статті 389 ЦПК України.
У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що право іпотекодержателя на застосування застереження, передбаченого іпотечним договором не є абсолютним. На момент підписання іпотечного договору, сторони не могли визначити істотні умови застереження про задоволення вимог іпотекодержателя з об`єктивних причин. Саме у зв`язку з цим передбачено надсилання повідомлення, в якому має бути зазначено який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем, якими є строки добровільного виконання зобов`язання, за яку ціну буде звернуто стягнення.
Таке повідомлення фактично є способом погодження істотних умов застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Вказаного повідомлення, як і документу про оплату послуг пересилання поштового відправлення, ТОВ «Спектрум Ессетс» разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подало і не могло подати, оскільки письмової вимоги про усунення порушень договору на адресу позивача не надсилало.
Отже, державна реєстрація за ТОВ «Спектрум Ессетс» права власності на спірну квартиру здійснена з порушенням положень закону.
У порушення положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» відсутні відомості про виконання оцінювачем вимог закону та проведення ознайомлення з об`єктом оцінки з метою встановлення його дійсного стану, проценту зносу, технічних характеристик та умов, що наявні на об`єкті оцінки в дійсності, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ТОВ «Спектрум Єссетс» не було надано державному реєстратору звіту суб`єкта оціночної діяльності про вартість предмету іпотеки.
Належним способом захисту прав позивача є саме витребування майна із чужого незаконного володіння.
Доводи особи, яка подала відзив
У липні 2024 року ТОВ «Спектрум Ессетс» подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Законом не передбачена наявність звіту про оцінку майна, такій звіт може бути складений після переходу права власності до іпотекодержателя і має містити відомості про вартість майна саме на момент переходу права власності на спірне нерухоме майно. ТОВ «Спектрум Ессетс» здійснювалася оцінка нерухомого майна, докази чого надано апеляційному суду.
ТОВ «Спектрум Ессетс» відповідно до положень закону було направлено позивачу дві вимоги про усунення порушення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири
від 05 червня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами» - адміністратор пенсійний фондів «Укрсоц-Капітал», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу
Літвіновою І. І., позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-10, 11).
Відповідно до договору іпотеки від 05 червня 2008 року № 1525, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Себ Банк», як іпотекодержателем,
та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, останній зобов`язувався перед іпотекодержателем повернути наданий йому кредит у розмірі 80 000 доларів США до 05 червня 2028 року, сплатити відсотки за його використання і комісію згідно з умовами кредитного договору, а також сплатити неустойку (штраф, пеню) за прострочення повернення кредиту, сплатити відсотки, що передбачені кредитним договором від 05 червня 2008 року № 1525. На забезпечення виконання вказаних кредитних зобов`язань іпотекодавець передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2023 року у справі № 214/9484/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Спектрум Ессетс», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римської А. В., третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», про визнання запису про державну реєстрацію протиправним та скасування держаної реєстрації права власності відмовлено.
Районним судом при розгляді справи № 214/9484/21 встановлено, що 25 вересня 2020 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк», яке є правонаступником акціонерного банку «Анжіо», відкритого акціонерного товариства «акціонерний комерційний банк «Арестиж», відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», акціонерного банку «Факторіал-Банк», відкритого акціонерного товариства
«СЕБ Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги
№ GL3N218881, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги
до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 05 червня
2008 року № 1525 та усіма забезпечувальними договорами, зокрема, за договором іпотеки № 1525, посвідченого 05 червня 2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І. І.
05 квітня 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки була повернута у зв`язку з письмовою відмовою одержувача.
18 травня 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» направило на адресу позивача вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки була повернута за закінченням терміну зберігання.
Отже, суд при розгляді справи № 214/9484/21 дійшов висновку про дотримання іпотекодержателем порядку повідомлення іпотекодавця про наслідки, передбачені статтею 38 Закону України «Про іпотеку», у тому числі про укладення договору купівлі-продажу на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а відтак твердження ОСОБА_1 про неповідомлення його про наявність підстав для застосування позасудових шляхів задоволення вимог іпотекодержателя, а також про порушення переважного права на придбання предмету іпотеки спростовуються наявними доказами.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 26 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римською А. В. на підставі договору іпотеки від 05 червня 2008 року № 1525 та договору про відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року № GL3N218881, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) і зареєстровано право власності за ТОВ «Спектрум Ессетс» на квартиру
АДРЕСА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня
2023 року у справі № 214/9484/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2023 року змінено у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виклавши у редакції цієї постанови.
Апеляційний суд при розгляді справи № 214/9484/21 дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 у позовних вимогах зазначав, що повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення ТОВ «Спектрум Ессетс» разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав і не міг подати, оскільки, письмової вимоги про усунення порушень договору на його адресу не надсилали. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказані доводи ОСОБА_1 є помилковими, у зв`язку з тим, що підставою для повернення вимоги про усунення порушення від 05 квітня 2021 року було за письмовою відмовою одержувача, тобто позивач згідно з положеннями закону вважається таким, що отримав вказану вимогу. Повідомлення боржнику направлялось двічі,
за двома адресами, а саме: місцем знаходження іпотечного майна та за місцем реєстрації боржника. Отже, іпотекодержатель дотримався порядку повідомлення іпотекодавця про наслідки, передбачені статтею 38 Закону України «Про іпотеку»,
в тому числі про укладення договору купівлі-продажу на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя,
а відтак твердження позивача про неповідомлення його про наявність підстав для застосування позасудових шляхів задоволення вимог іпотекодержателя, а також про порушення переважного права на придбання предмету іпотеки спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як
від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (провадження
№ 12-29 гс 20), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження
№ 12-204 гс 19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження
№ 14-125 цс 20).
Якщо позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.
Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі
№ 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18); пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18)).
За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.
Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про іпотеку»
(у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за іпотекодержателем, позовні вимоги про скасування відповідного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення його становища, яке існувало до порушення.
Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Слід звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки
за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване
за відповідачем, а не за іншою особою.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21), а саме щодо правомірного та ефективного способу захисту при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно надалі не було відчужено третій особі.
Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що правовідносини
між ОСОБА_1 та ТОВ «Спектрум Ессетс» виникли на підставі кредитного договору, який забезпечено іпотекою на підставі договору іпотеки від 05 червня 2008 року № 1525.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, не вибуло до третіх осіб, які не мають договірних відносин з ОСОБА_1 , а залишилося у власності правонаступника іпотекодержателя -
ТОВ «Спектрум Ессетс», який на підставі договору іпотеки зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що спірні правовідносини не передбачають використання такого інструменту захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння, так як продаж чи переоформлення предмету іпотеки на третіх осіб не здійснювався.
Таким чином, ефективним способом захисту відповідних прав позивача є скасування рішення державного реєстратора, втрата права власності та відновлення права власності, виходячи з того, що право власності на предмет іпотеки виникло у рамках застосування умов іпотечного договору та статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Доводи касаційної скарги про те, що належним способом захисту прав позивача
є саме витребування майна із чужого незаконного володіння, є безпідставними, оскільки у спірних правовідносинах відсутній факт відчуження іпотекодержателем, стороною договору з позивачем, предмета іпотеки третім особам, а речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Право, за захистом якого позивач звернувся до суду, не підлягає захисту шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки в основі переходу права власності на спірне нерухоме майно за іпотекодержателем лежать кредитні правовідносини, забезпечені іпотекою.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 січня
2024 року у справі № 522/18864/19 (провадження № 61-10697 св 23), яка є релевантною до обставин цієї справи.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник