Історія справи

Постанова КГС ВП від 07.12.2022 року у справі №910/644/22
Постанова КГС ВП від 16.01.2024 року у справі №910/644/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/644/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг",

представник боржника - Щербатюк Н.В., адвокат,

розпорядник майна ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" арбітражний керуючий Попович Дмитро Миколайович - особисто,

кредитор - Фізична особа-підприємець Коваль Вікторія Борисівна, особисто,

кредитор - ОСОБА_1 , особисто,

представник кредитора -Краснокутська Н.М., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1 ,

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 20.09.2023

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Остапенка О.М., Полякова Б.М.,

у справі за заявою

Фізичної особи-підприємця Коваль Вікторії Борисівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Фізична особа - підприємець Коваль Вікторія Борисівна (далі - ФОП Коваль В.Б., кредитор) звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" (далі - ТОВ "Б.М.К.-Білдінг", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/644/22 про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг";

2.1. визнано грошові вимоги ФОП Коваль В.Б. до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" у розмірі 520 000,00 грн.;

2.2. визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс" (далі - ТОВ "Анкос-Едвенс") до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" у розмірі 47 059 219,00 грн.;

2.3. розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 у справі № 910/644/22 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Анкос-Едвенс" скасовано;

3.1. ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні грошових вимог ТОВ "Анкос-Едвенс" до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" у розмірі 47 059 219,00 грн.;

3.2. в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 залишено без змін.

4. Поряд з цим, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К. - Білдінг" (49001, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд.14, код ЄДРПОУ 35532412).

4.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 у справі № 904/6175/21 про банкрутство ТОВ "Б.М.К.- Білдінг" (49001, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд.14, код ЄДРПОУ 35532412).

4.2. Визнані грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 76 700,00 грн. (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 6 036 166,82 грн. (заборгованість по заробітній платі за період з 09.02.2011 по 11.03.2020) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

4.3. Грошові вимоги в сумі 772 770,00 грн. (заборгованість по заробітній платі за період з 12.03.2011 по 21.12.2020) залишені на розгляді суду в попередньому засіданні.

4.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 апеляційні скарги ТОВ "Рівер Холдинг" та ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 у справі № 904/6175/21 залишено без задоволення.

4.5. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 у справі № 904/6175/21 залишено без змін.

4.6. Постановою Верховного Суду від 23.12.2021 Касаційну скаргу ТОВ "Б.М.К.-Білдінг", до якої приєдналося ТОВ "Рівер Холдинг", задоволено частково.

4.7. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 у справі № 904/6175/21 скасовано.

4.8. Справу № 904/6175/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.9. Суд касаційної інстанції вказав на те, що господарські суди попередніх інстанцій при визнанні вимог ініціюючого кредитора, який був з 09.02.2011 по 21.12.2020 керівником боржника, не дослідили первинні документи, на яких ґрунтуються вимоги заявника та достеменно не встановили, що вони беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості, який визначений ініціюючим кредитором. Також суди не дослідили та не встановили наявність обставин, що підтверджують відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

4.10. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 передано на розгляд Господарського суду міста Києва матеріали справи № 904/6175/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К. - Білдінг".

4.11. Під час нового розгляду суд встановив, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отриманих господарським судом Дніпропетровської області 12.01.2022 за результатом здійснення відповідного запиту за кодом 207116749035, місцезнаходженням ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" є 01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 51/53, офіс 54.

4.12. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі №904/6175/21 задоволено.

4.13. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 у справі № 904/6175/21 скасовано.

4.14. Справу № 904/6175/21 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.15. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо відкриття провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.- Білдінг" відмовлено.

4.16. У задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо призначення розпорядником майна Сердюк М.М. у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" відмовлено.

4.17. Направлено матеріали справи № 904/6175/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" до Господарського суду міста Києва для розгляду грошових вимог у справі № 910/644/22.

4.18. Судом встановлено, що станом на час вирішення Господарським судом Дніпропетровської області питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" за заявою ОСОБА_1 , Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/644/22 про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг".

5. Ухвалою Господарського суду міста від 16.09.2022 справу № 904/6175/21 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами в розмірі 6 808 936,82 грн. до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" прийнято до розгляду в межах справи № 910/644/22 про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/644/22, зокрема, відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника ОСОБА_1 в розмірі 6 808 936,82 грн.

7. Судове рішення прийнято з посиланням на приписи статті 45 47 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване в оскаржуваній частині тим, що заявлені кредитором вимоги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви ОСОБА_1 .

8. Під час розгляду заяви ОСОБА_1 судом встановлено:

8.1. 07.03.2008, згідно із протоколом зборів учасників ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" № 3 від 07.03.2008, призначено ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

8.2. 09.02.2011 між ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" в особі учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдінг" в особі представника, директора ТОВ "Рівер Холдінг" Кедровського Віталія Сергійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, і ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Трудовий договір (контракт) № 01-ТД/11.

8.3. Згідно умов п. 1.1. трудового договору, товариство приймає на роботу працівника на посаду директора в ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на повний робочий день з 09.02.2011.

8.4. Вид трудового договору: на невизначений строк (безстроковий), п. 1.2. трудового договору.

8.5. Відповідно до п. 1.3. трудового договору, працівник зобов`язується виконувати роботу на посаді директора з підпорядкуванням статуту, правилам внутрішнього трудового розпорядку та іншим локальним актам товариства, а товариство зобов`язується надати працівнику роботу за обумовленою даним договором трудовою функцією та виплачувати працівникові заробітну плату, преміальні й інші додаткові платежі та гарантії, а також забезпечувати умови праці, передбачені трудовим законодавством України, даним договором і внутрішніми документами товариства.

8.6. Працівникові встановлюється щомісячний посадовий оклад у відповідності зі штатним розкладом в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що виплачуються у гривні за курсом гривні по відношенню до долару США, встановленим Національним банком України, станом на день виплати, за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому періоді. Розрахунковим періодом для нарахування заробітної плати є 1 (один) календарний місяць. Заробітна плата виплачується працівникові два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів у строки, встановлені локальними нормативними актами товариства, передбачено п. 4.1. трудового договору.

8.7. Відповідно до п. 8.1. трудового договору, зміна умов і розірвання даного договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України про працю, якщо інше не передбачено даним договором.

8.8. Товариство вправі здійснити звільнення працівника на підставах, передбачених чинним законодавством України, за умови попереднього письмового повідомлення працівника про наступне звільнення не менш ніж за 3 (три) календарні місяці до дати звільнення, відповідно до п. 8.2 трудового договору.

8.9. 21.12.2020 відповідно до протоколу № 5 Загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" прийнято рішення про надання повноважень директору ТОВ "Рівер Холдинг" ОСОБА_3 прийняти рішення від імені товариства щодо звільнення з посади директора ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

9.1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/644/22 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" скасовано та прийнято нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задоволено частково.

9.2. Визнано ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на суму 275 698,00 грн. та включено їх до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

9.3. В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

10. Враховуючи наявність трудових правовідносин між ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та ОСОБА_1 , а також гарантоване державою право останнього на отримання мінімальної заробітної плати у зазначений кредитором період, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на суму 275 698,00 грн. та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

10.1. Разом з тим, вимога кредитора про визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на суму 77 700,00 грн. (судовий збір та авансовий внесок арбітражному керуючому) не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не визнано ініціюючим кредитором у справі № 910/644/22 про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/644/22 Господарського суду м. Києва, з вимогою справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/644/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу судової справи від 25.10.2023.

13. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/644/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2023 Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.

14.1. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.

14.2. Відкрито касаційне провадження у справі № 910/644/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023.

14.3. Судове засідання призначено на 16.01.2024, про що повідомлено всіх учасників судової справи.

14.4. Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/644/22.

14.5. Справа № 910/644/22 у кількості 7 т та 2 т грошових вимог надійшла до Верховного Суду 07.12.2023 із супровідним листом від 06.12.2023 № 910/644/22/7436/2023 від Господарського суду міста Києва.

15. 19.12.2023 до Верховного Суду від розпорядника майна ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" арбітражного керуючого Поповича Д.М. надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. 25.12.2023 від ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" до Суду надійшов відзив з запереченнями проти задоволення касаційної скарги.

17. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (16.01.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 16.01.2024.

18. Скаржник (особисто) в судовому засіданні 16.01.2024 та його представник повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просили Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 скасувати, справу № 910/644/22 передати на новий апеляційний розгляд.

19. Представник боржника, арбітражний керуючий Попович Дмитро Миколайович та кредитор ФОП Коваль Вікторія Борисівна в засіданні суду 16.01.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав викладених у відзивах та з огляду на їх необґрунтованість. Просили суд оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/644/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

21. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не враховано висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: статей 94, 116 Кодексу Законів про Працю, статті 1, частини 3 статті 15 Закону України "Про оплату праці" викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі № 910/6968/16 (607/6254/15-ц), постанові від 28.03.2018 у справі №243/546917(902/163/22), постанові від 31.05.2023 у справі № 242/3051/18.

Доводи боржника

(ТОВ "Б.М.К.-Білдінг")

22. Боржник доводить:

- ОСОБА_1 не було надано суду оригіналів документів, зокрема, і трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 укладеного між боржником та кредитором;

- заява свідка, щодо факту укладення трудового договору та його умов, не може підмінити необхідність факту дослідження оригіналу документу, існування якого заперечується боржником;

- за даними бухгалтерського обліку боржника у ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" немає заборгованості по заробітній платі перед працівниками, в тому числі і за період коли керівником підприємства-боржника був гр. ОСОБА_1 , відомості про таку заборгованість не містять жодна з форм звітності ТОВ "Б.М.К.-Білдінг".

Доводи розпорядника майна ТОВ "Б.М.К.-Білдінг"

(арбітражний керуючий Попович Д.М.)

23. Арбітражний керуючий доводить, що за дами обліку боржника у ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" немає заборгованості по заробітній платі перед працівниками. Звіти та баланси за 2019 та попередні роки підписувалися ОСОБА_1 , і жодних зобов`язань по виплаті заробітної плати ним не відображалось.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

24.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

25. Предметом судового розгляду в цій справі є грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на загальну суму 6 036 166,82 грн.

26. Процедури банкрутства у цій справі регулюються КУзПБ. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-ІХ від 20.03.2023, який набрав чинності з 15.04.2023, зокрема, внесені зміни у Кодекс України з процедур банкрутства. Втім, у цьому провадженні оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції здійснюється Верховним Судом з урахуванням норм КУзПБ в редакції, що діяла на момент подання та розгляду заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 .

27. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

28. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45 46 47 КУзПБ.

29. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

30. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

30.1. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

30.2. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

30.3. Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

31. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

32. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" ґрунтуються на трудовому договорі (контракті) № 01-ТД/11 від 09.02.2011.

33. За твердженням ОСОБА_1 , пунктом 4.1. Трудового договору йому встановлено щомісячний посадовий оклад у відповідності зі штатним розкладом в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що виплачуються у гривні за курсом гривні по відношенню до долару США, встановленим Національним банком України, станом на день виплати, за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому періоді

В період з 09.02.2011 по 21.12.2020 ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата в загальній сумі 355 109,04 дол. США, що становить 9 061 348,44 грн, за курсом Національного банку України станом на 14.06.2021.

34. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України "Про оплату праці".

35. Частиною третьою статті 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п`ятій статті 97 КЗпП України.

36. Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).

37. Відповідно до статті 47 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

38. Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).

39. Зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

40. Статтею 110 КЗпП України встановлено, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

41. Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

42. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

43. Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати. Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

44. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

45. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

47. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 09.02.2011 по 21.12.2020 ОСОБА_1 виконував обов`язки директора ТОВ "Б.М.К.-Білдінг".

49. Відтак, саме на нього покладено обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникам, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо.

50. Водночас, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, зобов`язання з нарахованої та невиплаченої заробітної плати не було зазначено в жодній формі звітності підприємства, поданої до органів державної податкової служби та органів статистики, а також дана заборгованість не відображена в даних бухгалтерського обліку боржника.

51. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 910/644/22, зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.08.2023 надати колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: матеріали звітності, яка була подана до податкового органу, а тому числі, щодо заробітної плати (за період перебування ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг"); для огляду оригінал трудового договору (контракту) та оригінали всіх наявних у скаржника документів, які стосуються ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" щодо розгляду даної справи; належним чином засвідчені копії вказаних вище документів для долучення до матеріалів справи.

52. ОСОБА_1 не надано оригіналів документів, зокрема, і трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 укладеного між боржником та кредитором.

53. Суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що зазначені вище обставини, не дають підстави керуватися умовами трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011, при цьому, боржник заперечує щодо укладання даного договору з огляду на його умови, в розрізі оплати праці, а відтак, відсутні підстави для нарахування заробітної плати за таким трудовим договором.

54. В цій частині, скаржник, як під час судового засідання у Верховному Суді, так в касаційній скарзі, вказує на те, що апеляційним судом не було досліджено та надано належної правової оцінки заяві свідка ОСОБА_4 щодо факту укладення та умов трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011, що на думку заявника є суттєвим порушенням норм процесуального права.

55. Так, Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів; визнано поважною причиною неподання доказів та поновлено строк для їх подання.

56. Долучено до матеріалів справи наступні докази:

- заяву свідка ОСОБА_4 , посвідчена 04.09.2023 приватним нотаріусом КМНО Басенко К.О., зареєстрована в реєстрі за № 445;

- заяву свідка ОСОБА_5 , посвідчена 04.09.2023 приватним нотаріусом Шиян А.О., зареєстрована в реєстрі за № 134;

- лист Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві № ІПНП 34327 від 05.09.2023, - про що, зокрема, зазначено у описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023.

57. Згідно частин 1, 2 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

58. Втім, відповідно до положень частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

59. Таким чином, показання свідка, в цьому випадку, не можуть підмінити трудовий договір (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 з визначенням умов та розміру оплати праці, який є, по суті, основним документом на підставі якого ОСОБА_1 здійснено розрахунок заборгованості боржника та фактичне існування якого заперечується учасниками справи.

60. З огляду на наявність наказу № 07/03-1 від 07.03.2008 та рішення одноособового учасника директора ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" № 4 від 21.12.2020, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 виконував трудову функцію директора ТОВ "Б.М.К.-Білдінг", що не заперечується/не спростовується боржником та розпорядником майна боржника.

61. За результатами розгляду цієї справи, апеляційний господарський суд констатував, що матеріали справи № 910/644/22 не містять як доказів розрахунку ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати за період з 09.02.2011 по 21.12.2020 та не містять документів, які б фіксували наявність заборгованості боржника перед кредитором.

62. Водночас, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що невиплата заробітної плати може розцінюватися як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

63. Враховуючи встановлені обставини, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що за період з 09.02.2011 по 21.12.2020 директору ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" ОСОБА_1 розмір невиплаченої заробітної плати необхідно визначити з установленої Законом мінімальної заробітної плати, яка гарантована державою.

64. Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

64.1. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (частина 1 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці»).

64.2. Отже, наявність трудових відносин гарантує фізичній особі отримання винагороди за виконання своїх трудових обов`язків у розмірі, що не може бути нижчим за мінімально встановлений у державі.

64.3. У відповідності до статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

65. Враховуючи підтверджену наявність трудових правовідносин між ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та ОСОБА_1 у період з 09.02.2011 по 21.12.2020, а також гарантоване державою право останнього на отримання мінімальної заробітної плати у зазначений кредитором період, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" на суму 275 698,00 грн. (відповідно до здійсненого судом розрахунку) та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

66. Поряд з цим, колегія суддів вважає необхідним ще раз звернути увагу на обмеження встановлені приписами статті 300 ГПК України (пункт 24 цієї Постанови), зокрема, щодо права суду касаційної інстанції вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

67. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова щодо грошових вимог ОСОБА_1 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням позицій Верховного Суду на які покликається скаржник в касаційній скарзі, відтак доводи скаржника не знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, більш направлені на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені приписами статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

69. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

70. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, зокрема, у цій справі не може бути підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду не викладення у постанові змісту показань свідка, при одночасному висновку суду щодо допустимості доказів.

71. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та залишення оскарженої постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати

72. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , залишенням без змін оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023

у справі № 910/644/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере