Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року

м. Київ

справа №580/9464/24

адміністративне провадження № К/990/26929/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Уханенка С.А., Смоковича М.І.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/9464/24

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 після звільнення з військової служби додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з 13.11.2023 по 31.12.2023, у розмірі 100 000,00 грн, з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з 13.11.2023 по 31.12.2023, у розмірі 100 000,00 грн, з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 після звільнення з військової служби додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з 13.11.2023 по 31.12.2023, у розмірі 100 000,00 грн, з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з 13.11.2023 по 31.12.2023, у розмірі 100 000,00 грн, з розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 19.12.2024 оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, на обґрунтування якого вказав, що на 2024 рік ще не затверджені у кошторисі військової частини НОМЕР_1 асигнування на забезпечення сплати судового збору для подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг і тому для оплати потрібний певний невизначений строк.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 1 816,80 грн.

5. У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 повернуто особі, яка її подала, через неусунення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. 07.05.2025 військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024. В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, на обґрунтування якого зазначено, що на момент подання апеляційної скарги вперше у нього були відсутні кошти для сплати судового збору. Також відповідачем вказано на обставини введення воєнного стану на території України, участі особового складу відповідача у бойових та спеціальних завдань. Відповідач звертає увагу на те, що протягом строку подачі апеляційної скарги, у зв`язку з ротаціями, змінювався особовий склад юридичної служби відповідача, що також унеможливило своєчасно звернутися до суду та подати апеляційну скаргу.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції: 1) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження, 2) документу про сплату судового збору у розмірі 1 816,80 грн.

9. На виконання вимог зазначеної ухвали суду, відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні наведені відповідачем доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до неможливості сплати судового збору через відсутність фінансування та безпосередньої участі військової частини НОМЕР_1 у бойових діях за населені пункти АДРЕСА_1 . Відповідач констатує, що в умовах воєнного стану його діяльність здійснюється в особливому режимі, що спричиняє об`єктивні труднощі в комунікації, обмеження доступу до мережі інтернет, затримки документообігу та погодження процесуальних документів. Ці обставини підтверджуються відповідними доповідями на виконання розпоряджень / доручень Головнокомандувача Збройних Сил України. Відповідач також просить урахувати, що його підрозділи зазнавали уражень у районах базування бригади різними видами боєприпасів, снарядів і дронів, що підтверджується довідками-доповідями.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

11. Оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивувавши це тим, що передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

12. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що сам по собі факт введення воєнного стану, за існуючих обставин, не є поважною причиною для пропуску строку оскарження, адже відповідач не надав доказів існування істотних обставин, які б унеможливили звернення з апеляційною скаргою представників у встановлені строки.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

13. 23.06.2025 військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025.

14. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, адже судом апеляційної інстанції не взято до уваги доводів військової частини НОМЕР_1 щодо неможливості своєчасної сплати судового збору та подання апеляційної скарги вдруге у встановлений законом строк.

16. Скаржник пояснює, що у військової частини НОМЕР_1 була відсутня можливість своєчасно сплатити судових збір у зв`язку з воєнними діями. Зокрема, постійне залучення особового складу до виконання бойових завдань, його переміщення, а також регулярні обстріли різними типами боєприпасів призвели до ураження техніки та майна, що унеможливило проведення оплати судового збору. Ці обставини підтверджуються довідками-доповідями про ворожі обстріли та розпорядженнями про розосередження особового складу із забороною використання мережі Інтернет, що також істотно ускладнило документообіг, отримання та відправлення кореспонденції.

17. Скаржник указав на те, що можливість здійснити оплату судового збору з`явилась лише 28.04.2025, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.04.2025 №855. У зв`язку з цим 07.05.2025 військова частина НОМЕР_1 повторно падала апеляційну скаргу із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

18. Скаржник також просив урахувати те, що військова частина НОМЕР_1 , незважаючи на умови, зумовлені участю у бойових діях, добросовісно ставиться до своїх процесуальних обов`язків та вживала всіх необхідних заходів для їхнього виконання, а саме: подавала клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі первинної апеляційної скарги, подала клопотання про поновлення строку при подачі вторинної апеляційної скарги та сплатила судових збір при повторному зверненні з апеляційною скаргою.

19. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Уханенку С.А.

20. Ухвалою Суду від 30.06.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

21. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Джерела права

22. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

23. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

24. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

25. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

26. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

27. За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

28. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

29. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Позиція Верховного Суду

30. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

31. Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

32. Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

34. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

35. У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

36. Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з`ясовано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 20.11.2024.

37. Довідкою Черкаського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа підтверджується, що вказане судове рішення від 20.11.2024 надійшло до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 21.11.2024 о 01:00 год.

38. Першу апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, які полягали у відсутності доказів сплати судового збору, було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025.

39. Документи, що свідчать про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у матеріалах справи відсутні.

40. Повторно апеляційну скаргу відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» 07.05.2025. До скарги військова частина НОМЕР_1 вже додала платіжне доручення про сплату судового збору від 28.04.2025 №855.

41. Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначав, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції він подав з дотриманням процесуального строку на апеляційне оскарження, проте суд апеляційної інстанції її повернув унаслідок несплати відповідачем судового збору. Відповідач указував, що несплата коштів на сплату судового збору була обумовлена відсутністю коштів на сплату судового збору. Відповідач підкреслював, що в Україні діє воєнний стан і військова частина НОМЕР_1 здійснює своє функціонування в умовах повномасштабної війни. Так, військова частина НОМЕР_1 не мала можливості своєчасно сплатити судовий збір та подати повторну апеляційну скаргу через об`єктивні перешкоди, такі як залучення особового складу до бойових завдань, переміщення, обстрілів, заборони користування мережею Інтернет тощо, що підтверджується довідками-доповідями про ворожі обстріли та розпорядженнями про розосередження особового складу із забороною використання мережі Інтернет.

42. З цього приводу Суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

43. Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 під час запровадженого воєнного стану в Україні бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу у грудні 2024 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

44. Та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору через, як зазначає відповідач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, відсутність розподілу коштів на оплату судового збору за подання апеляційної скарги) не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає.

45. Щодо посилань відповідача на відсутність коштів на сплату судового збору, то Суд ураховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

46. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.

47. Щодо посилань відповідача на обставини щодо безпосередньої участі особового складу військової частини НОМЕР_1 у військових діях, їхнього переміщення, обстрілів, заборони користування мережею Інтернет тощо, то Суд зазначає, що такі аргументи мають загальний характер. Зокрема, відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 , зокрема й представники, які представляють інтереси цієї військової частини, у відповідний період часу (протягом листопада 2024 року - травня 2025 року) були задіяні до виконання бойових завдань і не було можливості з об`єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

48. Суд наголошує, що організація роботи діловодства відповідача, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

49. Суд також відхиляє доводи касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 , обґрунтовані практикою Європейського суду з прав людини, та зазначає, що практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання визначених гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а отже, не поширюється на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превальованим у правовідносинах із іншими особами.

50. У контексті викладеного, Суд уважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

51. Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив у клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права під час вирішення судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.

52. Отже, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність указаних скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та, як наслідок, обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .

53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Судові витрати

55. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

56. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

57. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

58. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залишити без змін.

59. Судові витрати не розподіляються.

60. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: С.А. Уханенко

М.І. Смокович