УХВАЛА

19 січня 2021 року

Київ

справа №640/3393/19

адміністративне провадження №К/9901/7831/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (судді Ключкович В. Ю., Парінов А. Б., Беспалов О. О.) у справі № 640/3393/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОП Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) від 20 лютого 2019 року № 0007431409.

Окружний адміністративний суд м. Києва (суддя Клочкова Н. В. ) рішенням від 16 липня 2019 року позов задовольнив.

Ухвалою від 4 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишив без руху та надав скаржнику строк для сплати судового збору; ухвалою від 31 жовтня 2019 року продовжив строк для виконання вимог попередньої ухвали, а ухвалою від 28 листопада 2019 року - повернув апеляційну скаргу внаслідок не усунення зазначеного вище недоліку.

27 грудня 2019 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 16 липня 2019 року.

27 січня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишив без руху відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також внаслідок невиконання апелянтом вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України.

Ухвалою від 20 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2019 року.

На обґрунтування ухвали апеляційний суд зазначив, що станом на 20 лютого 2020 року Головним управлінням ДФС у м. Києві недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір у розмірі 6259,11 грн та не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2019 року, що є перешкодою для відкриття апеляційного провадження.

Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у Київській області (як правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу.

Позивач у відзиві просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до статей 346 347 КАС України.

За правилами частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Частиною 2 статті 298 КАС передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 298 КАС , застосовуються положення Частиною 2 статті 298 КАС .

Відповідно ж до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Водночас за правилами частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України, із змісту якої витікає - повернення апеляційної скарги внаслідок не усунення недоліків.

Таким чином, законом встановлені різні наслідки невиконання приписів наведених вище норм щодо не усунення недоліків апеляційної скарги.

На думку колегії суддів, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є невідповідність апеляційної скарги вимогам КАС України лише в частині невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху внаслідок неподання заяви про поновлення строку або не наведення інших поважних причин його пропуску.

Наслідком же не усунення скаржником інших недоліків (зокрема, у разі не сплати судового збору) є повернення апеляційної скарги, а не відмова у відкритті апеляційного провадження.

При цьому за наявності вад апеляційної скарги, які перешкоджають її руху, на думку колегії суддів, питання поважності причин пропуску строку її подання вирішуватися судом не може. Вирішення цих питань за правилами, встановленими, зокрема статтями 298 299 КАС, віднесено до різного складу суду, питання стосовно строку - до колегіального складу суду.

Крім того, процесуальне законодавство унеможливлює застосування взаємовиключних правових наслідків недоліків скарги за сукупністю виявлених порушень, зокрема застосування більш суворих.

Колегія суддів знаходить, що кодифіковане процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні дефектів, зокрема апеляційної скарги, які передбачають різні правові наслідки. У Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України та КАС такі правила уніфіковані.

Перехід суду до з'ясування обставин, встановлення яких може бути підставою для відмови у відкритті провадження, стає можливим лише внаслідок попереднього усунення недоліків апеляційної скарги, які можуть бути підставою для її повернення відповідно до частини 4 статті 298 КАС та усунення недоліків, для усунення яких надавався строк.

Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, оскільки позивачем не були усунуті недоліки (зокрема, не сплачено судовий збір), які перешкоджали розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.

Водночас у постанові від 23 липня 2020 року по справі № 815/6651/15 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду залишила без задоволення касаційну скаргу податкового органу, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, якою відмовлено у поновленні строку апеляційного оскарження, не дивлячись на не усунення скаржником інших недоліків, зокрема щодо сплати судового збору, без змін.

Проте, як вбачається зі змісту ухвали судді Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 501/2211/18 касаційна скарга особи визнана такою, що не подана та повернута у зв'язку з не усуненням недоліків щодо зазначення підстав оскарження, не дивлячись на те, що скаржником не було усунуто й недоліки щодо клопотання про поновлення строку.

Колегія суддів, враховуючи суперечність у правозастосуванні судами наведених наслідків недоліків апеляційної скарги як у межах однієї юрисдикції, так і в межах різних юрисдикцій, доходить висновку про виключність правової проблеми та знаходить за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 346 КАС, для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись статтями 346 347 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Справу № 640/3393/19 (адміністративне провадження №К/9901/7831/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОП Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко