Громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо:
будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил України і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено із займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. У такому ж порядку підлягають виселенню з військових містечок інші особи, які втратили зв’язок із Збройними Силами України.
{Стаття 110 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Аварійний стан будинку встановлюється відповідним органом влади, а не мешканцями такого будинку (ВС/КЦС у справі № 438/887/16-ц від 05.08.2020)
Цікаве судове рішення яким суд не тільки захистили права позивачів, які є інвалідами, а й належним чином застосували принцип змагальності сторін.
У даній справі родина мешканців будинку, з яких двоє є інвалідами дитинства, проживала в квартирі, яка за своєю площею не відповідала вимогам Житлового кодексу УРСР в частині мінімальної житлової площі на кожного з мешканців.
Але ж і ця квартира згоріла та ця нещісна родина опинилась посеред неба, оскільки квартира перебуває в аварійному стані, немає газу, світла, води, будинок не є придатним для проживання. Можливості для проведення ремонту немає. Вони неодноразово звертались до органів місцевого самоврядування, органів державної влади, правоохоронних органів з вимогами захисту їхнього права на належні умови проживання, проте до цього часу це питання не вирішено.
Така бездіяльність органів влади і стала підставою для зверненя вказаних осіб до суду із позовами.
Суд першої інстанції став на бік органу місцевого самоврядування та у позові відмовив мотивуючи його тим, що зарахована на квартирний облік за місцем проживання та перебуває у загальної черзі та у списку першочерговості. На момент звернення до суду та на час розгляду справи черга на отримання житла не настала.
Особи, включені до списку черговиків, користуються однаковими правами, тому надання позивачам та третім особам, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, як членам однієї сім`ї, житлового приміщення позачергово перед громадянами такої ж категорії порушуватиме права цих громадян, що є неприпустимим.
Однак, апеляційний суд таке рішення скасував та задовольнив вимоги позивачів.
У своїй постанові апеляційний суд вказав, що СВП повинен забезпечувати схоронність та належний, придатний для проживання стан житлового фонду. У випадку ж непридатності жилого приміщення для проживання орган влади зобов`язаний або відремонтувати та привести у стан, придатний для проживання, або знести такий житловий будинок чи переобладнати у нежиле приміщення тощо.
На згадане рішення суду апеляційної інстанції відповідачем було подано касаційну скаргу ,яку вмотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що спірна квартира (будинок) підлягає знесенню, загрожує обвалом, будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню у нежилий.
Також відсутні докази на підтвердження того, що будинок визнано аварійним.
Проте, Касаційний цивільний суд визнав такі доводи необґрунтованими та постанову апеляційного суду залишив без зміни.
Мотивуючи своє рішення КЦС послався на те, що відповідно до положень пунктів 1-4, 8, 12-13 частини першої статті 15 ЖК УРСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства, на території району, міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради; здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (частина перша статті 18); здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду; здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків, скасовують рішення загальних зборів або правління житлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству (стаття 138); здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154); подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (стаття 178).
Статтею 110 ЖК УРСР визначено, що громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Відповідно до статті 112 ЖК УРСР, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
Отже встановивши, що будинок, в якому розташована квартира позивачів та, який належить до житлового фонду органу місцевого самоврядування в особі її виконавчого комітету, тобто є комунальною власністю, фактично непридатний для проживання, при цьому відповідач не навів жодних доводів чи доказів того, що такий стан будинку чи квартири позивачів викликаний їх діями, та врахувавши, що відповідач як орган місцевого самоврядування покликаний забезпечити реалізацію права сім`ї позивачів на житло, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.