1. Питання переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення врегульовані в таких нормативно-правових актах:
- Закон України від 20 квітня 2000 р. "Про планування і забудову територій",
- постанова Кабінету Міністрів від 8 жовтня 1992 р. N 572 щодо затвердження Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків,
- наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій",
- наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року N 273 "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт",
- наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об´єктів нерухомого майна".
Особливості регулювання цих відносин у місті Києві закріплені в рішенні Київської міської ради від 27 січня 2005 року N 11/2587 "Про Правила забудови м. Києва".
2. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" містить визначення понять, що використовуються в коментованій статті.
Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:
- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;
- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;
- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;
- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
3. Роботи з перепланування повинні проводитись відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил: ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ДБН А.22-3-97 "Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Відсутність дозволу виконкому місцевої ради та належним чином затвердженої документації для проведення реконструкції унеможливлює легалізацію квартири, як об’єкту власності (ВССУ, справа б\н, 29.03.17)
Відомо, що право власності дає можливість власнику за своїм бажанням розпорядитися як рухомим, так і нерухомим майном. Однак нерухоме майно є власністю особливої. Квартира, яка належить власнику, всього лише невеликий елемент великого будинку. Реконструкція об'єктів будівництва, в цьому випадку квартири, безпосередньо позначиться на «здоров'я» всього будинку. На що може розраховувати за законом власник квартири в багатоповерховому будинку, якщо захоче підвищити рівень комфортності свого житла. Ця судова справа дещо прояснює цю проблему.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСББ, і просив визнати за ним право власності на квартиру, мотивуючи тим, що будучи власником квартири він провів ії реконструкцію шляхом перепланування та переобладнення, що призвело до збільшення площі за рахунок надбудови другого рівня мансарди. Зазначав, що реконструкцію квартири здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил за його власні кошти та при цьому не було порушено права інших осіб.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено, визнано за позивачем право власності на реконструйовану квартиру, але рішенням апеляційного суду це рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що площа квартири була збільшена за рахунок допоміжного приміщення багатоквартирного будинку горища, при цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем були отримані всі необхідні дозволи на проведення реконструкції квартири та мешканці - співвласники цього будинку надавали згоду на це.
ВССУ з цим рішеннм погодився, зазначивши, крім того, що за приписами ч. 1 ст. 100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Будівельні ж роботи з реконструкції спірної квартири проводились без відповідного дозволу та без належним чином затвердженої документації для проведення реконструкції.
Крім того, відповідно до ст. 392 ЦК України, можливим є підтвердження наявного в право власності, що було набуте раніше на законних підставах, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.