Коментована стаття є аналогічною ч. 3 ст. 39 Основ житлового законодавства Союзу РСР, затверджених постановою Президії Верховної Ради, ПВР СРСР від 24.06.81 року N 5150-X.
Обидві вказані норми були прийняті в розвиток положень п. 9 постанови ЦК КПСС та Ради Міністрів РСР від 12.04.62 року N 345 "Про підвищення ролі агрономів, зоотехніків і інших спеціалістів сільського господарства в розвитку колгоспного і радгоспного виробництва", яким Центральні комітети союзних республік, крайкоми та обкоми партії, Ради Міністрів союзних республік, крайвиконкоми, облвиконкоми зобов´язували: 1) вчинити заходи до поліпшення побутових умов спеціалістів сільського господарства; 2) визнано необхідним мати в кожному колгоспі благоустроєні жилі будинки для спеціалістів сільського господарства.
Варто зазначити, що ні ст. 120 Житлового кодексу УРСР, ні ст. 39 Основ не встановлюють особливих вимог до службового житла колгоспників, а тільки визначають спеціальний порядок віднесення житла до категорії службових та визначення переліку осіб, які мають право на отримання службового житла, а саме: 1) прийняття рішення загальними зборами (або зборами уповноважених) членів колгоспу про визнання житла службовим; 2) затвердження прийнятого рішення відповідним виконавчим комітетом ради.
При цьому відповідно до п. 54 листа Верховного Суду України від 26.05.2001 року "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)" судам рекомендовано враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 1992 року N 391 "Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду УРСР з питання надання житлових приміщень у будинках радгоспів" визнано таким, що втратив чинність, підпункт 8 п. 25 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 19 жовтня 1982 року N 501, згідно з яким увесь житловий фонд радгоспів відноситься до числа службового, і встановлено, що жилі приміщення в будинках радгоспів включаються до числа службових у загальному порядку.
page
youtube
