2. ПОРЯДОК ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ, ОФОРМЛЕННЯ ДОКАЗІВ ТА ІНШИХ ДОДАТКІВ ДО НЕЇ

У господарському процесі позовна заява є найбільш важливим засобом захисту порушеного чи оспорюваного права. Для того щоб позов відігравав таку важливу роль, необхідно при його пред’явленні дотримуватися порядку, встановленого господарським процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ГПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Також згідно з ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником чи іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

При цьому важливо врахувати, що письмова форма подання позову включає в себе можливість подати позов як у паперовій формі, так і в електронній.

У паперовій формі позовну заяву можливо направити в суд поштою чи доставити безпосередньо до канцелярії суду. У такому разі позовну заяву слід скріпити власноручним підписом учасника справи (його представника) (абз. 2 ч. 8 ст. 42 ГПК України).

Подання позовної заяви в електронній формі стало можливим завдяки початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Як передбачено ч. 6 ст. 42 ГПК України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положен- нями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абз. 1 ч. 8 ст. 42 ГПК України).

Важливо також врахувати, що відповідно до ч. 9 ст. 42 ГПК України, якщо позов поданий до суду в електронній формі, позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Зазначене слід врахувати і при обранні електронної форми подання позовної заяви і надалі її дотримуватися при поданні інших процесуальних документів.

Оформивши саму позовну заяву в обраній формі, слід врахувати і порядок оформлення доказів та інших додатків до неї.

Надаючи докази, позивач реалізує своє право на доказування і водночас виконує обов’язок щодо доказування, оскільки саме сторони повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 74 ГПК України закріплений головний елемент змагальних засад господарського процесу: кожній стороні належить довести факти, які обґрунтовують її юридичну позицію. При цьому приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач повинен подати докази саме разом з поданням позовної заяви. Із зазначеного правила випливає, що якщо позивач не зможе представити доказів, що підтверджують його вимогу, у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Залежно від обраної форми: паперової чи електронної, відрізняється і порядок оформлення доказів до позовної заяви, зокрема письмових.

Так, з огляду на ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для ви- рішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Як правило, орієнтиром для порядку на- лежного засвідчення копії виступав ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який у 2020 році змінив ДСТУ 4163:2020 з такою ж назвою. Однак у п. 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 указано, що вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду. З урахуванням цієї правової позиції необхідно орієнтуватися саме на процесуальний закон, а як передбачено ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, якщо інше не передбачено ГПК України. Важливо також врахувати, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 91 ГПК України), а тому у позовній заяві слід зазначити, у кого саме наявний оригінал письмового доказу. До прикладу, це можливо зробити шляхом зазначення в переліку додатків після назви відпо- відного додатка напису «оригінал наявний у Позивача».

У той же час приписами ч. 3 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Важливо врахувати і порядок подання електронних доказів. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (у тому числі текстові докумен- ти, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі (ч. 1 ст. 96 ГПК України).

Цією ж частиною вищезазначеної статті унормовано, що такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (у тому числі в мережі «Інтернет»).

Відповідно при поданні позовної заяви слід урахувати порядок, визначений ч. 2 ст. 96 ГПК України, стосовно того що електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». При цьому законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Подаючи позов в електронній формі відповідні файли з ква- ліфікованим електронним підписом слід прикріпити до додатків до позовної заяви. Відповідно для подання до суду з позовною заявою в паперовій формі електронний доказ необхідно записати на обраний цифровий носій — карту пам’яті, диск тощо. Крім того, якщо таке можливо, учасники справи мають право подавати елек- тронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, перед- баченому законом. Практикується надсилання доказів, записаних на портативний носій та підписаних кваліфікованим електронним підписом, з одночасним наданням паперових копій цих же електронних доказів. Зокрема, така практика підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі № 925/958/22.

Окрім необхідності подання з позовною заявою доказів, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, ст. 164 ГПК України регламентує також необхідність додавання до позовної заяви інших документів, зокрема:

1. доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 ГПК України. Такий саме обов’язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи. Зі свого боку, як визначено у ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету — у паперовій формі листом з описом вкла- дення. Опис вкладення має бути деталізований достатньою мірою, щоб переконати суд, що були направлені дійсно саме ті документи, про які заявляє позивач на підтвердження позовних вимог;