11.12.2017 | Автор: Понзель Марина Генадіївна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Землі за межами населених пунктів ‒ держава думає, як поділити (не) порівну?

Тема передачі на місця повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів  широко обговорюється в суспільстві та політикумі вже декілька років.

Прагнення передати розпорядження землею від призначених у Києві чиновників до органів, обраних людьми, було висловлено багатьма політичними силами. Цю норму навіть закріплено в коаліційній угоді.

На цю тематику зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен з яких викликав бурхливу дискусію. У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил, проголосували нарешті у першому читанні.

Читайте статью: Какой-такой эмфитевзис?

Невдовзі, на початку вересня минулого року, законопроект підготували й затвердили в аграрному комітеті до другого читання. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику – №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад». Яка причина розробки цього документа, і чим він відрізняється від законопроекту №4355, поцікавилися у одного з його авторів, члена ради Асоціації «Земельна спілка України» Сергія Біленка.

За його словами, головною відмінністю законопроектів є масштаби децентралізації.

 

 

 

 

Пользуйтесь консультацией: Что необходимо знать при заключении договора аренды пая и в спорных ситуациях

«Уряд бачить законопроект щодо земельної децентралізації стимулом для об’єднання громад, і вважає, що тільки ті громади, які об’єднались і визнані на урядовому рівні як спроможні, мають отримати «цукерку» у вигляді земель за межами населених пунктів. Ідеологія законопроекту №4355 – землями за межами населених пунктів мають розпоряджатися органи, обрані людьми. І неважливо, представляє цей орган об’єднану громаду чи звичайну», ‒ пояснив Біленко.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту №4355 право розпоряджатися державними землями за межами населених пунктів одержать усі громади, без винятку! У разі ж прийняття нового урядового законопроекту, такі повноваження одержать лише об’єднані громади (і то, не всі, а лише ті, які включені до затверджених Кабміном перспективних планів об’єднання громад). Більш того, повноваження щодо розпорядження левовою частиною державних земель збереже Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації.

В принципі, обидві точки зору мають право на життя, і вирішувати, яку з них втілювати в життя, має парламент. Який би з двох законопроектів не було прийнято, для держави це буде лише користь.

Водночас зауважу, що законопроект №4355 готувався як комплексний документ, котрий переносить важелі впливу у сфері земельних відносин із центрального на місцевий рівень. Передача повноважень щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів – лише невелика його частина.

Крім того, органам місцевого самоврядування базового рівня передаються повноваження з контролю за порушеннями земельного законодавства. Зокрема, функції з розгляду адміністративних справ щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, самозахоплення землі, використання її без правоустановчих документів.

Читайте статью: Чем могут угрожать арендаторам договоры аренды земли, заключенные в простой письменной форме?

 

З іншого боку, запроваджувалася система державного нагляду за здійсненням місцевим самоврядуванням контрольних повноважень. Що ж до нарікань стосовно корумпованості місцевих рад, законопроектом запроваджувалась публічність рішень цих органів щодо передачі земельних ділянок у безаукціонному порядку з висвітленням інформації в інтернеті.

Законопроект передбачав також суттєве розширення площі земель комунальної власності, й не лише за рахунок державних земель за межами населених пунктів. Зокрема, було, нарешті, детально виписано механізм поступової  передачі у комунальну власність «нічийних земель» колишньої власності колективних сільськогосподарських підприємств. Зазначу, що кількість таких земель в цілому по державі складає близько півтора мільйона гектарів, і їхнє використання здебільшого відбувається в тіні.

Було передбачено й розширення повноважень місцевих рад у сфері планування використання території. Функції затвердження планів детального планування та планів зонування території за межами населених пунктів передбачалося передати від голів районних державних адміністрацій сільським, селищним, міським радам.

Пропонувалися зміни й у повноваженнях органів місцевого самоврядування у податковій царині. Так, із районного на місцевий рівень мали передати повноваження щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів, яка є базою оподаткування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Це є абсолютно логічним, адже плата за землю надходить саме до сільських, селищних, міських бюджетів, а отже, саме ради базового рівня мають визначати базу оподаткування. Поряд із цим, запроваджувалися й інструменти від свавілля деяких місцевих рад – принцип мовчазної згоди при затвердженні нормативної оцінки. 

Читайте статью: Аренда земельного участка: тенденции судебной практики

Дуже суттєвою новацією законопроекту №4355 був детально розписаний у законопроекті порядок встановлення, зміни та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території місцевих рад. У принципі, цей законопроект, нарешті, надавав межам офіційний статус. Сьогодні одержати стовідсотково достовірну офіційну інформацію про те, де закінчуються межі однієї ради і починаються межі іншої, дуже важко. А після передачі «земельних» повноважень за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування це питання буде поставати дуже часто, і  спори щодо цих меж будуть непоодинокими.

Усього цього немає у новому законопроекті уряду. Він не є комплексним, а лише таким, що вирішує невелику «точкову» проблему.

Який саме законопроект буде прийнято, наразі спрогнозувати важко. Нас чекають дуже непрості дискусії щодо цього в парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Маю надію, що ці дискусії пройдуть в конструктивному руслі, та, головне, матимуть результат, який принесе користь країні.

Згадайте новину: Оподаткування ПДФО відчуження земельної ділянки, отриманої у власність у процесі приватизації

Автор статті: Мар'ян Заблоцький

Джерело:agropolit.com

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення