07.05.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/ККС: Справа НЕ закривається при постановленні вироку про звільнення особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав (ВС/ККС № 60/18016/15-к від 09.04.2019)

Фабула судового акту: У даній справі посадову особу визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України. Одночасно цим же вироком засудженого звільнено від відбування покарання на підставі ст.ст. 49, 74 КК України у зв’язку із закінченням строків давності та одночасно закрито кримінальне провадження стосовно нього.

З вироком суду апеляційний суд погодився.

Натомість засудженим та його захисником на зазначені судові рішення було подано касаційні скарги з підстав того, що місцевий суд усупереч вимогам ст. 288 КПК України не з'ясував думки ОСОБА_1 стосовно можливості закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, а засуджений не вважає себе винним.

Касаційний кримінальний суд з такими доводами погодився.

Мотивуючи свою постанову ККС зазначив, що виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити від нього засудженого.

Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

У випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв'язку з відсутністю в діях особи складу злочину або виправдання суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5 ст. 74 КК України.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС:Використання судами в рішенні спрощеної термінології, або такої, що прямо суперечить чи спотворює зміст визначених КПК України термінів, ставить під сумнів законність ухваленого рішення (ВС/ККС,№ 199/5625/17.01.11.18)

Коли настає відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням в разі невиконання умов, встановлених вироком суду? (Суд у справі № 753/9210/18 від 11 лютого 2019р)

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання (ВС/ККС № 647/1831/15-к від 27.09.2018)

Наявність попередніх судимостей за якими особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням є перепоною для застосування щодо такої особи положень ст. 75 КК України (ВС/ККС № 755/6254/17 від 19.07.2018)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 760/18016/15-к

провадження 51- 846 км 18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої                                               Григор'євої І.В.,

суддів                                                         Бущенка А.П., Голубицького С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання            Зінорук В.В.,

прокурора                                                Матюшевої О.В.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та захисника Гречановського В.В. на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні щодо

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         уродженця м. Дніпропетровська,

         жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) і кримінальне провадження щодо якого закрито.

Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені  обставини

За вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 1 рік. На підставі ст. 75 вказаного Кодексу ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

На підставі статей 4974  цього Кодексу  суд звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності й водночас закрив кримінальне провадження щодо останнього.

У вироку також вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_1. винуватим у службовому підробленні за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, ОСОБА_1, обіймаючи посаду генерального директора дочірнього підприємства «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» (далі - ДП), був наділений організаційно-розпорядчими функціями. 19 серпня 2013 року між зазначеним ДП в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Тесла Електронікс» в особі його директора ОСОБА_3 було укладено договір підряду  № 19 на реконструкцію трансформаторної підстанції, розташованої в м. Києві на просп. Червонозоряному, 17 у термін із 20 серпня по 20 жовтня 2013 року.  Надалі у невстановлений слідством час ОСОБА_1, перебуваючи у службовому кабінеті й достовірно знаючи про відсутність підстанції на території ДП за вказаною адресою, підписав акт приймання-передачі виконаних робіт від 28 жовтня 2013 року і скріпив свій підпис відбитком печатки ДП. Таким чином, ОСОБА_1 вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали

У спільній касаційній скарзі зі змінами та доповненнями до неї, як убачається з їх змісту,  засуджений ОСОБА_1 та його захисник ГречановськийВ.В. просять скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), згадані вирок та ухвалу  і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Заперечуючи законність оспорюваних рішень, скаржники  посилаються на те, що місцевий суд усупереч  вимогам ст. 288 КПК не з'ясував думки ОСОБА_1 стосовно можливості закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.  За твердженням сторони захисту, суди нижчих інстанцій не дали належної оцінки доказам, неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт від 28 жовтня 2013 року не є офіційним документом, його підписання не породжує правових наслідків, а між ДП та ТОВ «Тесла Електронікс» були господарські відносини,  й указане товариство для розв'язання суперечок мало звертатися до господарського суду з відповідним позовом.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення  не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор вважав, що касаційні вимоги сторони захисту слід задовольнити частково, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.                                                                                                  

Мотиви Суду  

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

У силу ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.  Отже, вирок суду не може містити суперечностей, які ставлять під сумнів суть прийнятого остаточного рішення, яке за своїм змістом має бути зрозумілим і виключати можливість ухвалення іншого рішення.  

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 ККможе звільнити від нього засудженого.

Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв'язку з відсутністю в діях особи складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5 ст. 74  вказаного Кодексу

У цьому провадженні суди нижчих інстанцій не врахували наведених положень закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження,  з'ясувавши позицію ОСОБА_1, який заперечував свою винуватість у службовому підробленні й наполягав на ухваленні виправдувального вироку, місцевий суд розглянув справу в повному обсязі,  визнав обвинуваченого  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, призначив йому покарання і на підставі статей 4974 ККзвільнив від його відбування у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас суд, не зазначивши правової підстави, закрив кримінальне провадження. Таким чином, у вироку місцевий суд прийняв взаємовиключні рішення, чим істотно порушив вимоги статей 370374 КПК, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції.

За таких обставин оспорювані вирок та ухвалу не можна визнати законними і обґрунтованими, вони підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.

Оскільки оспорювані рішення підлягають скасування, питання винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність має бути вирішено за результатами нового судового розгляду.  

Отже, подану касаційну скаргу, зважаючи на  викладені в ній доводи та  вимогу, слід задовольнити частково.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, здійснити провадження з додержанням вимог закону і, давши правову оцінку всім обставинам, що належать до предмету доказування, ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме  ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433436441442 КПК,п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII),  колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та захисника ГречановськогоВ.В. задовольнити частково.

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

4671
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення