Відставка голови НБУ на тлі війни. Чому Зеленський міняє керівника Нацбанку?

Увечері 4 жовтня стало відомо, що голова Національного банку Кирило Шевченко подав заяву про відставку.

Рішення виявилося несподіваним для багатьох українців: як тих, хто обіймає високі посади у владі, так і тих, хто з острахом думає про купівельну спроможність своєї зарплати.

З перших днів великої війни дії НБУ дозволили зберегти керованість економіки, стабільну роботу банківської системи, відсутність паніки на валютному ринку та достатній для підтримки гривні рівень золотовалютних резервів.

Однак успіхи в підтримці фінансової системи не допомогли Шевченку втриматися в кріслі.

Як повідомляють джерела ЕП, остаточне рішення про відставку ухвалювалося не у кабінетах НБУ, а в сусідній будівлі на Банковій. Хоча офіційно причиною звільнення голови регулятора є проблеми зі здоров’ям.

Чим запам’ятався Кирило Шевченко на посаді голови Нацбанку, за що його звільнили та хто посяде його місце?

Офіційна причина відставки Шевченка

"В силу причин, пов'язаних зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови Національного банку України", – написав Шевченко у вівторок увечері.

Проблеми зі здоров’ям не заведено виносити на широкий загал, тому про можливу відставку Шевченка майже нічого не свідчило. Особливо зважаючи на те, що у свої 49 років він захоплюється альпінізмом та кайтсерфінгом – доволі екстремальними видами спорту.

Імовірно, давалася взнаки робота в стресових умовах.

Навесні 2021 року співрозмовники ЕП, наближені до керівництва НБУ, повідомляли, що після однієї з нарад в Офісі президента в Шевченка сталася гіпертонічна криза. Це відбулося на тлі невдач у переговорах з МВФ та скандалу в правлінні Нацбанку.

Посадовець часто їздив на лікування за кордон та пропускав важливі засідання правління НБУ. Не було Шевченка і під час останнього засідання з питань монетарної політики та пресконференції за його підсумками.

Співрозмовники ЕП в банківській сфері зазначають, що голова Нацбанку і зараз за кордоном. Виданню не вдалося це підтвердити чи спростувати.

Пішов у відставку чи звільнили

Проблеми зі здоров’ям могли стати формальним приводом для звільнення.

Напередодні оголошення інформації про відставку Шевченка ЕП стало відомо, що насправді його звільнили з посади голови НБУ. Таке рішення ухвалили в Офісі президента.

"Кирила Шевченка сьогодні усунуть. Рішення ухвалене", – повідомив співрозмовник ЕП за кілька годин до того, як голова НБУ опублікував повідомлення про добровільну відставку.

Відповідно до закону президент може звільнити голову Нацбанку з таких причин.

Набуття громадянства іншої країни.
Надання неправдивої інформації під час призначення на посаду.
Невиконання своїх обов’язків протягом протягом чотирьох місяців.
Неподання декларації про зустрічі з олігархами.

Жодної з цих підстав не було, тому єдиним способом звільнення Шевченка могла бути лише його заява.

"Переконати" написати таку заяву, наголошує один з парламентарів з фракції "Слуга народу", мала б кримінальна справа Національного антикорупційного бюро, розслідування якої наблизилося до фінішної прямої одразу після призначення в липні нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Справа стосується виведення з державного Укргазбанку мільйонів гривень підставним особам, які нібито мали залучати для банку вкладників. Розслідування правоохоронців стосується якраз того періоду, коли банком керував Шевченко.

Чому головою НБУ були незадовлені в Зеленського

Невдоволення роботою голови Нацбанку накопичувалося в кабінетах на Банковій з початку 2021 року, якщо не раніше. Під час великої війни проблеми загострилися на тлі ідеологічного протистояння НБУ з Міністерством фінансів.

Невиправдані очікування. Розчарування в Шевченку прийшло до влади в перший рік його перебування в кріслі голови НБУ. Зрештою, переконати президента призначити саме його головою Нацбанку у 2020 році допомогли запевнення Шевченка, що він зможе схилити МВФ до співпраці з Україною.

"Шевченко переконував Офіс президента в тому, що він має зв’язки з МВФ і зможе домогтися відновлення співпраці та отримання Україною нових траншів", – ділилися з ЕП співрозмовники в НБУ.

Однак попри очікування Офісу президента і Шевченка МВФ не поспішав виділяти гроші. Ба більше, саме зміна керівника ключового фінансового регулятора стала причиною затримок у переговорах про надходження коштів Україні.

Фонду знадобилися місяці на те, аби придивитися до Шевченка і переконатися, що з ним можна працювати.

Без коштів МВФ владі було складно реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти, зокрема "Велике будівництво".

Хоча зараз це здається проблемою з минулого життя, проте розчарування в керівнику Нацбанку могло зіграти не останню роль в ухваленні рішення про його відставку.

Скандали. Не допомагали переговорам з міжнародними кредиторами й події в НБУ.

Перші ухвалені Шевченком рішення стосувалися винятково кадрових перестановок. Упродовж кількох місяців після його призначення на посаду один за одним Нацбанк залишали керівники ключових департаментів.

Деякі з них відбувалися доволі гучно.

Зокрема, із скандалом та звинуваченнями в некомпетентності нового керівництва НБУ пішов голова департаменту банківського ліцензування Олександр Бевз. Його рішення підтримали працівники цього департаменту і голова департаменту фінансової стабільності Віталій Ваврищук.

Радикальні зміни відбулися і в керівництві НБУ. З правління пішли Олег Чурій, Сергій Холод та Роман Борисенко. Двом останнім членам правління із старої команди – Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу – Рада НБУ оголосила догани.

Зрештою, термін перебування Сологуба на посаді в липні 2021 року добіг кінця, а протистояння між Шевченком та Рожковою вийшло в публічний простір.

У якийсь момент у ситуацію довелося втрутитися Офісу президента. Імовірно, це теж могло залишити слід на репутації очільника Нацбанку.

Щоправда, після 24 лютого від протистояння в правлінні НБУ не лишилося сліду. На щастя, команді регулятора вдалося об’єднатися для протидії викликам, що загрожували колапсом економіки.

Некомандний гравець. Інформація про ймовірну зміну голови НБУ з’явилася в публічному просторі восени 2021 року, але тоді чутки, які ширилися на банківському ринку, залишилися чутками.

Достойної заміни Шевченку Офіс президента не мав, а зміна голови фінансового регулятора була "не на часі".

Співрозмовники ЕП, наближені до НБУ та Офісу президента, тоді говорили, що Шевченка можуть звільнити, бо "він веде свою гру і є некомандним гравцем".

Імовірно, у владі очікували, що призначений за часів Зеленського голова НБУ буде не лише досягати результатів у переговорах з МВФ, а й проводитиме "зрозумілу" владі монетарну політику: знижуватиме ставки для запуску кредитних програм або девальвуватиме гривню для виконання доходів бюджету.

Натомість Шевченко залишався самостійною фігурою. Після його призначення валютна, монетарна та наглядова політики НБУ не зазнали змін. Центральний банк залишався політично незалежним, як це і передбачає законодавство.

Ідеологічне протистояння. "Некомандність" Шевченка проявилася й після початку великої війни, правда, не одразу.

Після російського вторгнення Нацбанк зробив усе, аби запобігти колапсу банківської системи та валютній паніці і навіть пішов на поступки уряду, увімкнувши "друкарський верстат".

Рішення про фінансування видатків бюджету за допомогою грошової емісії було безальтернативним. Це розуміли в НБУ і погоджувалися позичати кошти уряду для фінансування критичних видатків.

Однак з часом апетити Мінфіну лише зростали, а надрукована гривня, яка опинялася на валютному ринку, "спалювала" міжнародні резерви, загрожуючи фінансовій стабільності.

У травні Нацбанк почав обережно говорити про необхідність переходу до ринкових запозичень. У червні НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%, аби стимулювати уряд підвищувати ставки за ОВДП.

Після цього регулятор не раз закликав підвищувати ставки, аби зменшити залежність держави від "друкарського верстата".

В уряді ці заклики переважно ігнорували. Міністр фінансів Сергій Марченко називав ОВДП не інвестиційним інструментом, а способом фінансової допомоги країні в умовах війни.

Ставки за ОВДП становлять 12-16%, тоді як комерційні банки готові в них інвестувати за дохідності 25-27%.

Останньою краплею в протистоянні двох ідеологій стало оголошення Нацбанком рішення продавати придбані в уряду ОВДП на вторинному ринку.

Такі облігації НБУ були б набагато привабливішими, ніж ті, що уряд випускає на первинному ринку, і вбили б можливості держави покривати дефіцит бюджету ринковими методами.

Чим запам’ятався Шевченко

Окрім гучних скандалів щодо звільнень та відставок в НБУ, Шевченко запам'ятається як голова центрального банку, який ефективно долав наслідки криз.

У кріслі голови Нацбанку він перебував понад два із семи років, які відводить йому закон. На цей час припали чи не найбільші виклики для економіки країни за всі роки незалежності: пандемія та велика війна.

"З перших днів в НБУ я був передусім антикризовим менеджером і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи в надскладний час повномасштабної війни", – відзначив Шевченко в повідомленні щодо відставки.

НБУ розробив алгоритми дій на випадок війни ще до вторгнення Росії. Уже 24 лютого Нацбанк зафіксував курс долара і запровадив жорсткі валютні обмеження та обмеження на зняття готівки.

Попри тимчасову паніку, ці рішення забезпечили безперебійну роботу банківської системи, системи переказів коштів та електронних розрахунків.

За сім місяців війни НБУ зумів не допустити більш масштабного знецінення гривні, зберіг міжнародні резерви на рівні понад 25 млрд дол та втримав інфляцію на нижчому рівні, ніж у деяких країнах східноєвропейського регіону.

Банківська система пройшла пів року великої війни майже без втрат.

У перші дні вторгнення росіян НБУ вивів з ринку "дочки" російських держбанків. Через неплатоспроможність з ринку пішли лише дві установи: Мегабанк та банк "Січ". Обидві мали відносно невеликі активи та незначну частку на ринку.

Разом з підтримкою фінансової стабільності НБУ підтримував і бюджет, "друкуючи" гривні для потреб уряду.

З 24 лютого регулятор профінансував державні видатки на 315 млрд грн. У травні-червні фінансування видатків Нацбанком було чи не найбільшим джерелом покриття "діри" в бюджеті розміром понад 5 млрд дол на місяць.

Хто наступний голова

Місце Шевченка могли обійняти Владислав Рашкован, Тимофій Милованов, Катерина Рожкова або ексголова "Райффайзен банку" Володимир Лавренчук. Саме ці прізвища називали співрозмовники ЕП в банківських колах.

Однак посада голови НБУ, імовірно, дістанеться колишньому голові правління Ощадбанку Андрію Пишному. Цю інформацію ЕП підтвердили не пов'язані між собою співрозмовники, наближені до Офісу президента, уряду та профільного комітету парламенту.

У Пишного 16 років стажу в банківській системі. На час його керування припали найбільш значущі зміни в Ощадбанку і виведення фінустанови на прибуткову діяльність.

Також на час його роботи в банку припала одна з найбільш гучних перемог України в міжнародному арбітражі з Росією – щодо активів Ощадбанку в Криму на 1,3 млрд дол.

Призначення Пишного логічне ще й тому, що його кандидатура чи не найбільше підходить Банковій. Останнім часом він тісно співпрацює з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, зокрема в межах міжнародної санкційної групи "Єрмака-Макфола".

Пишний та Єрмак знайомі давно. У 2016 році вони заснували громадську організацію "Відчуй", яка допомагає людям з вадами слуху. Крім них, фундаторкою цієї організації є засновниця та волонтер фонду "Таблеточки" Ольга Кудиненко, а її першим керівником була волонтерка Тата Кеплер.

У 2010 році Єрмак був довіреною особою Арсенія Яценюка на 216 окрузі в Києві під час виборів президента. Андрій Пишний – давній політичний соратник Яценюка: вони разом працювали над політичним проєктом "Фронт змін".

На парламентських виборах 2012 року Пишний став заступником керівника штабу "Батьківщини", а в грудні – лідером "групи Яценюка" у фракції "Батьківщини".

За даними джерел ЕП, кандидатура Пишного розглядалася як заміна Шевченку й раніше. Урядовці також називали його серед можливих кандидатів на посаду голови Укрексімбанку після скандалу з Євгеном Мецгером.

Така кадрова зміна могла відбутися раніше, якби не вторгнення Росії. Велика війна відклала план щодо заміни голови ключового фінансового регулятора, але не скасувала його.

"Якщо Пишний очолить Нацбанк, то з погляду повоєнної відбудови України це гарантована незалежність від української влади майбутнього фонду відновлення України, як би він називався", – іронізує один з банкірів.

За його словами, Пишного після його каденції в Ощадбанку "не люблять" міжнародні фінансові інституції. "Причин багато, але вони не дуже важливі в цьому контексті (щодо призначення голови НБУ – ЕП)", – додає він.

Які виклики постануть перед НБУ

Хто б не став новим керівником НБУ, він ризикує очолити установу в скрутні для економіки часи. Чи не найбільшим викликом буде забезпечення фінансової стабільності, а ризики для неї останнім часом зростають.

Так, готівковий курс іноземної валюти постійно коливається на тлі ескалації, а зростання різниці між готівковим та офіційним курсами ризикує повернути "картковий туризм".

Високі обсяги імпорту та зловживання схемами з обходу валютних обмежень тиснуть на міжнародні резерви України. Обсяги продажу валюти Нацбанком суттєво зросли: з 200-400 млн дол у серпні до 867 млн дол наприкінці вересня.

Для збереження резервів Нацбанку необхідно або застосовувати нові адміністративні обмеження, або ще раз підвищувати офіційний курс долара.

Другий виклик – висока інфляція, яку попереднє керівництво Нацбанку намагалося подолати традиційними методами монетарної політики. Зрештою, такі намагання вперлися в небажання Мінфіну підвищувати ставки за облігаціями.

Голова НБУ міняється в час, коли держава синхронізує санкційні списки України із списками країн Заходу. Це зачіпає системний Альфа-банк, що належить підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману та Пьотру Авену.

Імовірно, цю установу очікує націоналізація. Разом з розширенням санкцій РНБО в парламенті з'явився законопроєкт про особливості націоналізації системних банків в умовах війни.

Також на плечі нового керівника НБУ ляже тягар перемовин з МВФ.

Напередодні фонд оголосив про виділення Україні 1,3 млрд дол екстреного фінансування. Однак державі критично важливо домовитися з МВФ про довгострокову програму, аби мати можливість фінансувати видатки 2023 року.

Минулого разу, коли в Україні змінювався голова Нацбанку, співпраця з МВФ стала на паузу на півтора року через заяву тодішнього голови НБУ Якова Смолія про політичний тиск.

Тепер відставка очільника регулятора відбувається без гучних заяв та в умовах, коли Захід витрачає мільярди на підтримку України, тож руйнівних наслідків для співпраці з міжнародними партнерами кадрова заміна не спричинить.

Набагато страшнішими для фінансової стабільності можуть бути наслідки від втрати незалежності НБУ. Якщо Нацбанк перетвориться на інструмент для "друку" гривні, то відновлювати довіру до національної валюти доведеться дуже довго.

Автори новини: ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ, ДМИТРО ДЄНКОВ

Джерело: ЕП