Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2021 року у справі №753/7186/19

Ухвала

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 753/7186/19

провадження № 61-6438ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1, поданими представником ОСОБА_2, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та на її утримання - в розмірі 10 000,00 грн щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі

16,67 % всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня

2020 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання до досягення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, у розмірі

1/8 частини заробітку щомісячно, починаючи з 03 квітня 2019 року до 23 вересня

2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 536,80 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня

2020 року залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року заяву ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 про перерозподіл судових витрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просить: 1) скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 та задоволення його зустрічних позовних вимог; 2) скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду

від 25 лютого 2021 року та відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі за позовами про стягнення аліментів.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого

2021 року про можливість їх оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційні скарги ОСОБА_1 подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1, поданими представником ОСОБА_2, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня

2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Копію ухвали, разом з доданими до скарг матеріалами направити особі, яка подавала касаційні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат