Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2019 року у справі №127/5831/18

Ухвала

28 січня 2019 року

м. Київ

справа № 127/5831/18

провадження № 61-1777ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 30 січня 1981 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 30 березня 2011 року. За час подружнього життя сторони нажили наступне спільне майно загальною вартістю 171 359,00 грн.

Обґрунтовуючи початок перебігу позовної давності, позивач зазначив, що з 23 вересня 2011 року він жодного разу не був у квартирі АДРЕСА_1, у якій подружжя проживало під час шлюбу, та у якій знаходиться все нажите спільно майно.

Тривалий час між сторонами у судовому порядку вирішувались спори щодо порядку користування квартирою, проте, це не може слугувати початком перебігу позовної давності для поділу майна подружжя, оскільки квартира не була об'єктом їх спільного майна, а будучи приватизованою, належала усім членам сім'ї на праві спільної часткової власності по 1/4 частки за кожним. Рішенням суду право власності позивача на 1/4 частку квартири було припинено, а відповідачем квартира продана. Крім того, у відповідача залишилась весільна обручка позивача вартістю 7 000,00 грн та нагрудний знак (ромб) про закінчення ним Вінницького медичного університету, які є його особистою приватною власністю.

Пославшись на вказані обставини та на те, що ОСОБА_2 в добровільному порядку провести поділ майна не бажає, позивач просив суд зобов'язати її повернути йому весільну обручку на нагрудний знак (ромб) про закінчення Вінницького медичного університету, виділити в натурі та визнати за ним право власності на майно на загальну суму 88 599,00 грн, а саме на: холодильник "Мінськ-Атлант"? 9 500,00
грн, пральну машину "Малютка"?

1 000,00 грн, три електрочайники "Tefal" по 800,00 грн - 2 400,00 грн, три обігрівачі закриті (масляні) по 1 200,00 грн - 3 600,00 грн, обігрівач

газовий? 2 700,00 грн, пилосос "Sanio"? 2 000,00 грн., кухонний комбайн? 800,00 грн, електрокавоварку "Tefal"? 800,00 грн, три термоси скляні (1,0 л) по 140,00 грн? 420,00 грн, набір меблів для кімнати (дві шафи для одягу та речей, журнальний стіл, два крісла, диван-ліжко, шафа для посуду, шафа-бар, стіл гостинний розкладний виробництва Румунія)? 35 000,00 грн, стілець до комп'ютерного столу - 1 250,00 грн, сейф металевий - 1 200,00 грн, бібліотеку домашню у кількості 1 000 книг? 10 000,00 грн, картину "Лісовий пейзаж"? 500,00 грн, прилад для зарядки акумулятора? 750,00 грн, електропомпу "Японія"? 1 050,00 грн, механічний насос? 300,00 грн, набір інструментів універсальний для ремонту автомобіля - 1 500,00 грн, чотири каністри металеві ємкістю по 20 л по 200,00 грн? 800,00 гр., бампер ВАЗ2106 - 1 000,00 грн, люк вентиляційний автомобільний - 2 730,00 грн, прийомну трубу-резонатор ВАЗ2106 300,00 грн, один трос пломбувальний? 999,00 грн, речі для полювання та рибальства (гумові чоботи, три спінінги, шкіряне галіфе, куртка захисного зеленого кольору, дві вудки для рибальства, мангал металевий з нержавіючої сталі на вісім шампурів)?

8 000,00 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня

2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня

2018 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 762,00 грн.

18 січня 2019 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову

в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом спору в даній справі є поділ майна подружжя, зобов'язання повернути весільну обручку вартістю 7 000,00 грн, нагрудний знак (ромб) про закінчення Вінницького медичного університету, виділення в натурі та визнання права власності на майно на загальну суму 88 599,00 грн.

Справа № 127/5831/18 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), тобто справа є малозначною в силу вимог закону та в силу своїх властивостей та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вінницьким апеляційним судом у постанові від 20 грудня 2018 року зазначено, що дана постанова оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті

394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило