Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.04.2021 року у справі №496/23/19

Ухвала

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 496/23/19

провадження № 61-7410ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано факт спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 03 жовтня 2008 року до 18 грудня 2010 року. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року скасовано у частині задоволених позовних вимог й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позов ОСОБА_1 відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог та ухвалюючи нове судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт спільного проживання подружжя без реєстрації шлюбу не вважається доведеним, якщо встановлений на підставі одних лише пояснень свідків.

12 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у відкритті касаційного провадження ( № 61-4108ск21) за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на оскаржувані судові рішення у зазначеній цивільній справі відмовлено.

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повторно подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Пунктом 3 частини 2 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Отже, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повторно оскаржив у касаційному порядку одне й те ж саме судове рішення у тій самій справі, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (частина 3 статті 27 ЦПК України).

За змістом статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені статті 44 ЦПК України.

Керуючись пунктом 3 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара