Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №937/5133/20 Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №937/51...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №937/5133/20

Ухвала

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 937/5133/20

провадження № 61-7536ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2020 року справу № 937/5133/20 визнано малозначною та призначено до розгляду

у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено, усунуто перешкоди

у користуванні квартирою

АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення відповідача ОСОБА_1, без надання іншого житла.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 року.

Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним

з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду

і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі.

У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA
, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 березня 2021 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати