Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №295/1622/20

УХВАЛА

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 295/1622/20

провадження № 61-5471ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просила визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обгрунтувала тим, що судовим наказом Богунського районного суду м.

Житомира від 10 лютого 2020 року у справі № 295/1622/20 з неї на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнено з боржника у дохід держави судовий збір у розмірі 210,20 грн. Зазначала, що ОСОБА_1 приховував від суду факт стягнення з нього з 04 грудня 2019 року на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, згідно з судовим наказом, виданого Корольовським районним судом м. Житомира від 20 січня 2020 року за № 296/11687/19. З урахуванням викладених обставин вказувала, що стягнення аліментів на одну дитину з двох батьків, які не позбавлені батьківських прав, законом не передбачено, у зв'язку з чим, просила визнати судовий наказ від 10 лютого 2020 року у цивільній справі № 295/1622/20 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Визнано судовий наказ Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2020 року № 295/1622/20 таким, що не підлягає виконанню відповідно до частини 2 статті 432 ЦПК України.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 160 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" судовий наказ є особливою формою судового рішення та одночасно виконавчим документом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно із статтею 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 173 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Отже, предметом оскарження до суду касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції, якою визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, після перегляду її судом апеляційної інстанції, касаційному оскарженню не підлягають. Тому постанова суду апеляційної інстанції прийнята апеляційним судом за результатами перегляду таких ухвал також не підлягаює касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко