Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.12.2020 року у справі №658/1821/17

Ухвала

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 658/1821/17

провадження № 61-16638ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської областівід 31 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк "), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та, уточнивши позовні вимоги, просило суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 179
104,26 грн, яка складається з: 85 119,87 грн - заборгованість за кредитом; 57

063,87 грн - заборгованість за відсотками; 13 410,71 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 12 661,16 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 5
512,18 грн - інфляційні витрати за кредитом; 5 337,07 грн - інфляційні витрати за відсотками та судовий збір.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 179 104,26 грн., яка складається з: 85 119,87 грн - заборгованість за кредитом; 57 063,28 грн - заборгованість за відсотками, 13
410,71 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 12 661,16 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 5 512,18 грн - інфляційні витрати за кредитом; 5 337,07 грн - інфляційні витрати за відсотками.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.

У листопаді 2020 року до Касаційного цивільного cуду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Альфа-Банк" на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської областівід 31 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року змінити в частині мотивування щодо останнього платежу та відсутності спливу строків позовної давності щодо стягнення заборгованості у цілому та яким позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у даній справі становить 179 104,26 грн, яка станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних і окремого визнання її такою не потребує.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

У касаційній скарзі АТ "Альфа-Банк" посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Проте, посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не додає до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували та по суті не погоджується з фактичними обставинами справи та оціненими судами доказами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання заявника на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки АТ "Альфа-Банк" подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк