Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.10.2018 року у справі №369/2920/18

Ухвала

16 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 369/2920/18

провадження № 61-45042ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" на постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня

2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання недійсними умов кредитного договору, виключення комісії з графіку платежів за кредитним договором та зобов'язання здійснити перерахунок платежів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк"), в якому просив визнати недійсним з моменту укладення договору пункт 1.12 кредитного договору від 19 травня 2017 року; виключити комісію з графіку щомісячних платежів за кредитним договором від 19 травня 2017 року, що міститься у п. 6.1 вказаного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк"; визнати недійсним з моменту укладення договору пункт 6.1 кредитного договору від 19 травня 2017 року "Графік щомісячних платежів за кредитним договором" в частині визначеної в даному "Графіку" комісії, що підлягає до сплати; зобов'язати ПАТ "Ідея Банк" здійснити перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору від 19 травня 2017 року ОСОБА_1 платежів, зарахувавши сплачену в сумі цих платежів з погашення заборгованості комісію (плату за обслуговування кредитної заборгованості) у рахунок інших обов'язкових платежів (зі сплати заборгованості за тілом кредиту та процентами), що передбачені умовами кредитного договору від 19 травня 2017 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року (у складі судді Ковальчук Л. М.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року

у складі колегії суддів: Мережко М. В., Березовенко Р. В., Суханової Є. М.) рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов

ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту укладення договору пункт 1.12 кредитного договору від 19 травня 2017 року, відповідно до якої за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Визнано недійсним з моменту укладення договору пункт 6.1 кредитного договору від 19 травня 2017 року "Графік щомісячних платежів за кредитним договором" в частині визначеної в даному "Графіку" комісії, що підлягає до сплати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПАТ "Ідея Банк" на постанову Апеляційного суду Київської області

від 06 серпня 2018 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширююся й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Вказівка в резолютивній частині постанови Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішенні ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ "Ідея Банк" подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389,

пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" на постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання недійсними умов кредитного договору, виключення комісії з графіку платежів за кредитним договором та зобов'язання здійснити перерахунок платежів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська