Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.05.2019 року у справі №522/19640/17

Ухвала

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 522/19640/17

провадження № 61-8299ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначив, що сторони у справі перебували у шлюбі з 15 липня 2007 року по 07 травня 2013 року та є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження. На підставі виконавчого листа від 25 січня 2013 року, виданого Старосинявським районним судом Хмельницької області, з позивача на користь відповідача на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку та доходів щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Після розірвання шлюбу з відповідачем, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народилася дитина - ОСОБА_5, утримання якого утруднює матеріальне становище позивача. Крім того, позивач вказував, що з ним проживає неповнолітній син ОСОБА_4 - ОСОБА_6,2005 року народження, який фактично перебуває на утриманні ОСОБА_1

На підставі вказаного, ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2013 року та виконавчим листом від 25 січня 2013 року, з 1/4 частки усіх його видів заробітку (доходу) - до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зменшено розмір аліментів, визначених рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2013 року, що стягуються з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно - на 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 жовтня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому враховує характер правовідносин у яких виник спір, предмет і ціну позову.

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер правовідносин у яких виник спір, предмет і ціну позову у даній справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому касаційне провадження у цій справі не підлягає відкриттю.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак