Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.12.2019 року у справі №545/3214/18
Ухвала КЦС ВП від 15.12.2019 року у справі №545/3214/18

Ухвала

20 січня 2020 року

м. Київ

справа № 545/3214/18

провадження № 61-22154ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 09 січня 2020 року для звернення до Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначення поважних підстав для його поновлення та надання доказів на їх підтвердження, а також сплати судового збору.

На виконання вимог указаної ухвали суду у січні 2020 року до Верховного Суду надійшов лист (без звернення) ОСОБА_1, до якого долучено оригінал квитанції про сплату судового збору. З клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження заявник не звернулася, доказів на підтвердження поважності причин його пропуску не надала.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами 2 та 4 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Ураховуючи, що недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в частині звернення до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення, заявник не усунув, касаційну скаргу слід визнати неподаною і повернути заявникові на підставі частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик