Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.09.2021 року у справі №520/6937/19

Ухвала

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 520/6937/19

провадження № 61-15011ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", яка підписана представником Шуміловою Наталі Ігорівною, на постанову Одеського апеляційного суду від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Філії комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради Київської області Глущенка Андрія Олександровича, Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") через свого представника Шумілову Н. І. засобами поштового зв'язку подало 05 травня 2021 року до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 09 березня 2021 року.

На підставі касаційної скарги АТ "ПУМБ" не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 09 березня 2021 року. Повний текст постанови складено 22 березня 2021 року. Касаційна скарга АТ "ПУМБ" здана до поштового відділення 05 травня 2021 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням передбаченого частиною 1 статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 21 квітня 2021 року.

У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, АТ "ПУМБ" просить поновити строк на касаційне оскарження. Посилається на те, що повний текст оскарженої постанови отримано АТ "ПУМБ" 05 квітня 2021 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі апеляційного суду від 22 березня 2021 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки АТ "ПУМБ" не надає будь-яких належних доказів отримання ним копії судового рішення (конверт, довідка суду, тощо). Копія супровідного листа Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року про направлення копії оскарженого рішення не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку, оскільки не містить інформації про те, коли копія рішення отримана АТ "ПУМБ". Проставлення штампу вхідної кореспонденції 05 квітня 2021 року на супровідному листі апеляційного суду не є доказом про його отримання у той же день.

На підставі викладеного згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цій справі заявлено вимогу немайнового характеру (визнання дій державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень).

Розмір судового збору при поданні позову за вимоги немайнового характеру становив - 768,40 грн.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами немайнового характеру становить - 1 536,80 грн (768,40 грн * 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м.

Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини 1 статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", яка підписана представником Шуміловою Наталі Ігорівною, на постанову Одеського апеляційного суду від 09 березня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар