Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.02.2021 року у справі №532/2395/19

Ухвала

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 532/2395/19

провадження № 61-1892ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про визнання незаконним відключення від мережі газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" Кобеляцьке РПГ

від 19 вересня 2019 року та акт розрахунку № 7/19/3 до споживача ОСОБА_1 про донарахування об'єму природного газу та його вартості у розмірі 40 065,51 грн;

- визнати незаконними дії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" Кобеляцьке РПГ від 23 квітня 2019 року про припинення газопостачання до споживача ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача за власний рахунок підключити до газорозподільної системи газове обладнання житлового будинку споживача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

- стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на його користь 2
200 грн витрат на правову допомогу, 5 086,80 грн, сплачених за проведення експертно-дослідженого та інженерно-технологічного дослідження, та 79,04 грн - за послуги банку.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2020 року (у складі судді Тесленко Т. В. ) у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2021 року

(у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамова П. С., Кривчун Т. О.) рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2020 року залишено без змін.

02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій даній справі є вимоги про: визнання протиправними та скасування рішення відповідача про донарахування об'єму природного газу та його вартості у розмірі 40 065,51 грн; визнання незаконними дії відповідача про припинення газопостачання; зобов'язання відповідача за власний рахунок підключити до газорозподільної системи газове обладнання житлового будинку споживача.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі "Зубац проти Хорватії", заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про визнання незаконним відключення від мережі газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв