Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2020 року у справі №461/4288/17

Ухвала

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 461/4288/17

провадження № 61-4607ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 грудня 2019 рокуу справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення бору за спожиту електричну енергію та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі - ПрАТ "Львівобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 березня 2016 року по 01 вересня 2016 року в розмірі 1 029,62 грн.

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПрАТ "Львівобленерго", у якому просив захистити його права, як побутового споживача, відмовивши в позові ПрАТ "Львівобленерго" і зобов'язати відповідача діяти згідно Конституції України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року, позов ПрАТ "Львівобленерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Львівобленерго" 1 029,62 грн боргу за спожиту електроенергію та судові витрати

у розмірі 1 600 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року, у якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена

в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

З урахуванням ціни позову, предмету спору, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення бору за спожиту електричну енергію та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про захист прав споживача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат