Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2019 року у справі №204/6236/17

Ухвала

05 липня 2019 року

місто Київ

справа № 204/6236/17

провадження № 61-9264ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 17 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. ОСОБА_1 04 травня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

У травні 2019 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків, зокрема, оригінал платіжного доручення, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі.

ІІ. В оцінці доводів клопотання про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень Верховний Суд врахував, що у цьому клопотанні викладено ті ж обставини, на які посилався ОСОБА_1 у касаційній скарзі на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Заявник у клопотанні не зазначив інших підстав для поновлення строку та не надав відповідних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Верховний Суд в ухвалі від 22 травня 2019 року визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження з тих підстав, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року не опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що спростовується відомостями цього Реєстру.

Заявник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не навів обґрунтованих доводів, які б підтверджувалися доказами про те, що у період з 12 грудня 2018 року до 06 березня 2019 року ОСОБА_1 цікавився результатами розгляду справи у апеляційному суді чи з об'єктивних причин не міг протягом цього періоду часу дізнатися про оскаржуване судове рішення, ознайомитися з його змістом.

Таким чином, станом на 05 липня 2019 року вимоги ухвали Верховного Суду від 22 травня 2019 року заявником виконані не у повному обсязі, зокрема не надано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та належних доказів поважності причин пропуску зазначеного процесуального строку.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України ", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

ОСОБА_1 не навів достатніх та обґрунтованих доводів, підтверджених доказами, що подання касаційної скарги зумовлено об'єктивними та поважними причинами, а заявником вживались всі можливі заходи для своєчасного подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 17 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний