Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.03.2021 року у справі №644/1508/20

Ухвала

03 березня 2021 року

м. Київ

справа №644/1508/20

провадження №61-2796ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.

Харкова

від 19 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом фірми "Т. М. М." - товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року фірма "Т. М. М." - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - фірма "Т. М. М."-ТОВ) звернулося до ОСОБА_1 з позовом, у якому просило стягнути заборгованість за період з 06 лютого 2018 року по 06 вересня 2019 року, що виникла на підставі договору

від 01 січня 2012 року про житлово-комунальні та інші послуги у розмірі 24
460,85 грн, яка складається з основної суми заборгованості -

21 762,10 грн, інфляційних збитків - 2155,45 грн та 3 % річних - 543,30 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 19 жовтня 2020 року позовні вимоги фірми "Т. М. М."-ТОВ задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь фірми "Т. М. М."-ТОВ заборгованість за надані відповідно до договору від 01 січня 2012 року послуги з обслуговування прибудинкової території та споруд за період з 06 лютого 2018 року по 06 вересня 2019 року у розмірі 24 460,85 грн, яка складається з основної суми заборгованості - 21 762,10 грн, інфляційних збитків - 2155,45 грн та 3 % річних - 543,30 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги майнового характеру. Розмір заявленої позивачем суми стягнення заборгованості за житлово-комунальні та інші послуги становить 24 460,85 грн.

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2021 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270* 100 = 227 000).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) та в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки, у даному випадку відбувається незаконна діяльність із нарахування заборгованостей під прикриттям діяльності з надання комунальних послуг без будь-яких правових підстав, хоча така діяльність здійснюється виключно об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків.

Указує, що дана справа має виняткове значення для неї, тому, що комунальні послуги фактично не були надані позивачем, а розрахунки заборгованості містять суттєві недоліки, розраховані на некоректні дати, недотримано процедури повідомлення про зміну тарифів на комунальні послуги, які збільшувались в односторонньому порядку.

Водночас, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів, встановлених обставин, а також з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому.

Також заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені мотиви є оціночними, не доведені і не можуть бути підставою, що підпадає під дію пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Вказівка в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом фірми "Т. М. М." - товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко