Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.08.2025 року у справі №756/1559/19
Ухвала КЦС ВП від 06.05.2021 року у справі №756/1559/19

Ухвала

Іменем України

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 756/1559/19

провадження № 61-6629ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет", Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк", третя особа - ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просили визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" та ПАТ "Український Бізнес Банк"; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" та ПАТ "Український Бізнес Банк" та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) №8669276, що внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових на нерухоме майно, індексний номер 44332350, прийняте 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Русанюком З. З.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до того ж суду.

20 квітня 2021 року ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у вказаній вище справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина 1 статті 197 ЦПК України).

Частиною 2 статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Частиною 2 статті 198 ЦПК України строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених Частиною 2 статті 198 ЦПК України; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені Частиною 2 статті 198 ЦПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом частини 1 , 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого частини 1 , 2 статті 223 ЦПК України строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до частини 1 , 2 статті 223 ЦПК України судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 607/5723/16 (провадження № 61-14821ск20); від 26 серпня 2020 року у справі № 329/501/17 (провадження № 61-11825ск20); від 18 березня 2021 року у справі № 759/17685/19 (провадження № 61-1953ск21) та постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що справа в судове засідання не призначалась та відсутня повторність неявки позивачів у судове засідання, позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без розгляду у підготовчому засіданні, що суперечить вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та передачі справи для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет", Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк", третя особа - ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький