Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.07.2019 року у справі №524/266/19

Ухвала

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 524/266/19

провадження № 61-14272ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанови державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан Марини Олександрівни та Клімова Олександра Ігоровича,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії та рішення державних виконавців Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клімова О. І. та Бажан (Матюхи) М. О. та уточнивши вимоги скарги, просила суд поновити пропущений строк для подання скарги; визнати неправомірними дії державного виконавця Бажан (Матюхи) М. О. щодо повернення виконавчого документа стягувачу; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Клімова О. І., що полягала у нездійсненні виконавчої дії щодо опису 1/5 частини нерухомого майна не пізніше як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження, а також у непроведенні перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Бажан (Матюхи) М. О. щодо відсутності контролю за розшуком автомобіля, належного боржнику; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Клімова О. І., яка полягала у відсутності в матеріалах виконавчого провадження декларації про доходи боржника, відсутності виклику боржника з цього приводу та у непритягненні боржника до відповідальності за неподання декларації; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Бажан (Матюхи) М. О. щодо відсутності пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця; визнати неправомірною бездіяльність Бажан (Матюхи) М. О., яка полягала у непроведенні перевірок майнового стану боржника не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення рухомого та нерухомого майна боржника та його майнових прав; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Клімова О. І., що полягала у ненаправленні рекомендованим поштовим відправленням сторонам виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження; визнати неправомірними дії державного виконавця Клімова О. І. щодо зняття арешту з майна боржника; скасувати постанову державного виконавця Клімова О. І. від 28 серпня 2019 року про зняття арешту з майна боржника; зобов'язати начальника Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернутися до суду із поданням про визнання недійсним договору дарування 1/5 квартири АДРЕСА_1, укладеного 28 серпня 2019 року.

Скарга мотивована тим, що під час виконання рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 квітня 2019 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь ОСОБА_1 державні виконавці Клімов О. І. та Бажан (Матюха) М. О. діяли не у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження". Так, 31 березня 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що державний виконавець 28 серпня 2019 року без будь-яких законних підстав закінчив виконавче провадження, зняв арешт з майна боржника і скасував постанову про закінчення виконавчого провадження. Завдяки таким діям державного виконавця в той же день боржник подарував належну йому 1/5 частку квартири. Окрім того, державний виконавець Клімов О. І. не направив стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, не вимагав від боржника ОСОБА_4 пояснень з приводу неподання декларації про майновий стан, не притягнув його до відповідальності за неподання декларації, не провів опис 1/5 частки квартири боржника не пізніше як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про місце знаходження майна. Державний виконавець Бажан (Матюха) М. О. перевіряла майновий стан боржника рідше, ніж передбачено частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не вимагала пояснень боржника за фактом невиконання рішення суду, не контролювала розшук легкового автомобіля, який належить боржнику, неправомірно прийняла рішення про повернення виконавчого документа стягувачу 19 березня 2020 року.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 січня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги до суду.

Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клімова О. І., яка полягала у нездійсненні виконавчої дії щодо опису 1/5 частини нерухомого майна, яка належить боржнику, не пізніше як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про місце знаходження нерухомого майна та у непроведенні перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання; у ненаправленні рекомендованим поштовим відправленням стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження.

Визнано незаконними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клімова О. І. щодо зняття арешту з майна боржника постановою від 28 серпня 2019 року у виконавчому провадженні № 59610091 та скасовано зазначену постанову.

Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан (Матюхи) М. О., яка полягала у непроведенні перевірки майнового стану боржника не рідше одного разу на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна та його майнових прав.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан (Матюхи) М. О. щодо повернення виконавчого документа стягувачу постановою від 19 березня 2020 року з підстав пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії державного виконавця Клімова О. І. щодо ухвалення ним 28 серпня 2019 року постанов про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту є незаконними, оскільки жодних підстав для висновку про повне фактичне виконання рішення суду державний виконавець не мав. В його діях є порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині ненаправлення стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням та порушення положень частини 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" щодо нездійснення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання протягом п'яти робочих днів з дня отримання інформації про місцезнаходження цього майна. Державний виконавець Бажан (Матюха) М. О. порушила положення частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо періодичності перевірок майнового стану боржника, а також передчасно прийняла рішення про повернення виконавчого документа стягувачу постановою від 19 березня 2020 року. Державні виконавці не скористалися правом вимагати від боржника надання пояснень щодо невиконання рішення суду та подання декларації про майно та доходи, проте, у зв'язку з тим, що статті 19 та 26 Закону України "Про виконавче провадження" не зобов'язують державного виконавця у встановлений строк відбирати такі пояснення та декларацію, тому відсутні підстави для визнання бездіяльності в цій частині неправомірною. Вимога скаржника зобов'язати Автозаводський відділ ДВС звернутися до суду з поданням про визнання недійсним договору дарування 1/5 частки квартири не ґрунтується на діючому законодавстві, оскільки положення статей 18, 36, 66, 71 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають ні права, ні обов'язку державного виконавця звертатися до суду з таким поданням.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26 червня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 строку для подання скарги до суду та в частині задоволених вимог скарги, а також в частині вимог, у задоволенні яких відмовлено, крім вимоги зобов'язати Автозаводський відділ ДВС звернутися до суду з поданням про визнання недійсним договору дарування 1/5 частки квартири скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку подання скарги на оскарження рішення, дій та бездіяльності державного виконавця Клімова О. І.

Вимоги скарги ОСОБА_1 щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Клімова О. І. залишено без розгляду.

У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Бажан М. О. відмовлено.

Ухвалу суду в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання Автозаводського відділу ДВС звернутися до суду з поданням про визнання недійсним договору дарування 1/5 частки квартири залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на час ухвалення судового рішення у справі постанова про повернення виконавчого документа скасована начальником ВДВС у порядку здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан (Матюхи) М. О. під час виконання рішень на підставі частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", також було визнано дії цього державного виконавця такими, що вчинені з порушенням частини 4 статті 13, частин 1 , 2 статті 18, пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", тому відсутні підстави для розгляду вимог скарги стягувача щодо рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Бажан М. О. Стягувачем не було пропущено 10-ти денний строк звернення до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Бажан М. О.

Клопотання стягувача про поновлення пропущеного строку для подання скарги щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Клімова О. І. не підлягає задоволенню, оскільки не надані докази про поважність причин його пропуску, а тому оскільки, вимоги скарги щодо рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Клімова О. І. пред'явлені з пропуском строку звернення до суду, тому на підставі частини 2 статті 126 ЦПК України їх слід залишити без розгляду.

Щодо вимоги скаржника зобов'язати Автозаводський ВДВС звернутися до суду з поданням про визнання недійсним договору дарування 1/5 частки квартири, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, оскільки положення статей 18, 36, 66, 71 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають ні права, ні обов'язку державного виконавця з таким поданням звертатися до суду.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в якій заявник просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що при розгляді скарги судами неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статтею 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законом України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Законом України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до Законом України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

По справі вбачається і це встановлено судами попередніх інстанцій, що постановою про проведення перевірки виконавчого провадження від 23 квітня 2020 року начальник Автозаводського ВДВС Шевченко М. С. за результатами перевірки законності здійснення виконавчого провадження № 59610091, яке перебувало на виконанні у державного виконавця Бажан М. О., встановила, що 23 липня 2019 року державним виконавцем Клімовим О. І. відкрито виконавче провадження, а 21 жовтня 2019 року у зв'язку зі звільненням Клімова О. І. матеріали виконавчого провадження для подальшого виконання передано державному виконавцю Бажан М. О., крім цього, начальник визнала дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан М. О. під час здійснення виконавчого провадження № 59610091, такими, що вчинені з порушенням частини 4 статті 13, частин 1 , 2 статті 18, пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 березня 2020 року, зобов'язано державного виконавця Бажан М. О. вжити заходи щодо усунення виявлених перевіркою порушень та вжиття у відповідності до вимог чинного законодавства інших дій, спрямованих на виконання рішення суду, зобов'язано державного виконавця Бажан М. О. привести виконавче провадження у відповідність до вимог закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даний час виконавчі дії по виконавчому провадженню № 59610091 продовжуються.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Доводи касаційної скарги та її обґрунтування не свідчать про те, що передача справи на новий апеляційний розгляд, як про це просить заявник, призведе до ефективного поновлення прав стягувача у виконавчому провадженні, враховуючи, що порушення, допущені державним виконавцем усунуті за наслідками перевірки виконавчого провадження начальником Автозаводського ВДВС.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою. Права стягувача, які випливають із наслідків, які спричинені діями державного виконавця можуть бути поновлені у позовному провадженні, а не шляхом повторної констатації неправомірності діянь державного виконавця.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанови державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бажан Марини Олександрівни та Клімова Олександра Ігоровича -відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська