Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.09.2018 року у справі №711/11356/17

Ухвала

20 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 711/11356/17-ц

провадження № 61-41790ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії посадових осіб публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" щодо ненадання відповіді на його запит, зобов'язати банк розглянути та надати відповідь на його звернення, стягнути з останнього грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 32 тис. грн.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 березня 2018 року у складі судді Колоди Л. Д., залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у складі колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 * 1 762 грн = 881 тис. грн).

Суд касаційної інстанції вважає, що дана справа за позовом про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди в розмірі 32 тис. грн є справою незначної складності, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України та частиною 4 статті 274 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель