Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.05.2018 року у справі №184/784/17

Ухвала

04 травня 2018 року

м. Київ

справа № 184/784/17

провадження № 61-22206ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 рокуу вищевказаній справі, у якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заявник зазначає, що справа є малозначною, але має фундаментальне значення для формування єдиної правозастововчої практики, тому касаційна скарга подана до Верховного Суду на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За правилом пункту 1 частини 2 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Предметом позову у цій справі є стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 42 314
грн 13 коп., що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийняті у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Посилання заявника на те, що його касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а саме щодо презумпції вини у цивільному процесі, є безпідставними, оскільки ним не наведено логічного обґрунтування такого твердження.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель