Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.01.2019 року у справі №736/193/18

Ухвала

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 736/193/18

провадження № 61-47120св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - в. о. старости с. Камка Корюківського району Чернігівської області Гладченко Ганни Петрівни,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2018 року у складі судді Кутового Ю. С., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, в якому просили визнати право власності за набувальною давністю на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 за ОСОБА_1-1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2018 року, залишеним без змінпостановою Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подали касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

У лютому 2019 року матеріали цивільної справи № 736/193/18 надійшли до Верховного Суду та 13 квітня 2020 року передані судді-доповідачу.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

У березні 2019 року ОСОБА_3 направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги в частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю за позивачами на житловий будинок АДРЕСА_1 (по Ѕ частині житлового будинку кожному) до неї, як до відповідача, відмовити.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пункті 9 частині 1 статті 176 ЦПК України закріплено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Ціна позову в справі, що переглядається становить 50 000,00 грн (арк. спр.3).

Тобто справа № 736/193/18 є малозначною у силу вимог закону.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 389 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 260,436 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 736/193/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: в. о. старости с. Камка Корюківського району Чернігівської області Гладченко Ганна Петрівна, про набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями за набувальною давністю, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат