Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.09.2020 року у справі №461/4489/19

Ухвала

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 461/4489/19

провадження № 51-4509впа20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.

суддів Ковтуновича М. І., Луганського Ю. М.,

розглянувши клопотання адвоката Лисенка Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК), щодо ОСОБА_1 з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

встановив:

У провадженні Львівського апеляційного суду перебувають матеріали адміністративної справи про порушення митних правил від 16 лютого 2019 року №0847/20900/19, заведеної за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, за апеляційною скаргою адвоката Лисенка Я. О. в інтересах ОСОБА_1.

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання адвоката Лисенка Я. О. в інтересах ОСОБА_1 про направлення вищезазначених матеріалів справи про адміністративне правопорушення з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

В обґрунтування клопотання, адвокат Лисенко Я. О. в інтересах ОСОБА_1 зазначає про місце проживання останнього, яке знаходиться в межах територіальної юрисдикції Харківського апеляційного суду, як на винятковий випадок, передбачений ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), для передачі вищезазначених матеріалів справи про адміністративне правопорушення до іншого суду апеляційної інстанції.

Крім того, адвокат Лисенко Я. О. посилається на зростаючий рівень захворюваності в Україні на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та, у зв'язку з цим, зазначає про недопустимість нехтуванням заходами безпеки, з огляду на те, що міста Харків та Львів знаходяться в "помаранчевих зонах" (у відповідності до класифікації, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"), а Пустомитівський та Перемишлянський райони Львівської області віднесені до "червоної зони", що позбавляє ОСОБА_1 брати участь в апеляційному розгляді.

Учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду.

Перевіривши викладені у клопотанні доводи та наявні у суду матеріали провадження, дослідивши інформацію щодо стану розгляду справи про адміністративне правопорушення, надану Львівським апеляційним судом, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КПК та інших законів України, відповідно до ч. 1 ст.2 КУпАП.

Згідно положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Вирішення питання про направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також

з одного суду апеляційної інстанції до іншого не врегульовано нормами діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства

є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Положеннями статті 287 та 294 КУпАП забезпечено право на оскарження постанови

по справі про адміністративне правопорушення, а також врегульовано порядок такого оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення,

що пред'являється особі.

Європейський суд з прав людини у справі "Надточій проти України" зазначив, що для вирішення питання про застосування статті 6 Конвенції в частині "кримінального обвинувачення" Суд керувався трьома альтернативними критеріями, закріпленими у його практиці (див. "Енгель та інші проти Нідерландів" (Engel and Others v. the Netherlands), рішення від 8 червня 1976 року, Серія A N 22, ст. 35, п. 82; "Равнсборг проти Швеції" (Ravnsborg v. Sweden), рішення від 23 березня 1994 року, Серія A N 283-B, ст. 28

п. 30; та "Путц проти Австрії" (Putz v. Austria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-I, с. 324, п. 31).

Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за своєю суттю

є кримінальною, адміністративне правопорушення фактично має кримінальний характер, згідно практики ЄСПЛ, та повністю підпадає під гарантії статті 6 Конвенції.

Положенням ч. 1 ст. 34 КПК визначено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося,

що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Крім того,

у вказаній статті передбачені виняткові підстави для передачі кримінального провадження на розгляд до іншого суду. Вказаний перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З копії протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наданої Львівським апеляційним судом, вбачається, що фактичне місце проживання ОСОБА_1, з його слів, знаходиться в АДРЕСА_1. Однак, інспектор прикордонного контролю ОСОБА_2, який складав протокол про адміністративне правопорушення, проживає у АДРЕСА_2 адміністративне правопорушення здійснено на пункті пропуску "Шегині-Медика" митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС, що являється територіальною юрисдикцією Львівського апеляційного суду.

Водночас, доводи захисника Лисенка Я. О. про неможливість ОСОБА_1 брати участь в апеляційному перегляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього по причині зонування міст України у зв'язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів вважає непереконливими, з огляду на зміст ст. 366 КПК, яка передбачає можливість проведення судового провадження в режимі відеоконференції.

Отже, підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК, для передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК щодо ОСОБА_1

з одного суду апеляційної інстанції до іншого, при перевірці клопотання, колегією суддів не встановлено, як і не встановлено виняткових випадків для такої передачі.

Таким чином, суд вважає, що клопотання адвоката Лисенка Я. О. в інтересах

ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 32, 34 КПК,

постановив:

Клопотання адвоката Лисенка Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК, щодо ОСОБА_1 з одного суду апеляційної інстанції до іншого залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. М. Анісімов М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський