Історія справи

Ухвала ККС ВП від 07.11.2019 року у справі №753/16298/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 753/16298/19

провадження № 51-5417ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С. Б.,

суддів Ковтуновича М. І., Луганського Ю. М.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Квітіна Руслана Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року клопотання адвоката Квітіна Р. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12019100020002068 від 20 березня 2019 року повернуто заявнику.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квітіна Р. В. на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі Квітін Р. В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи ухвалу слідчого судді, допустив надмірний формалізм, зазначивши, що вказане судове рішення не підлягає апеляційному оскарженню, чим позбавив його конституційного права на оскарження судових рішень.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Як убачається із судового рішення, долученого до касаційної скарги, Квітін Р. В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, якою повернуто клопотання адвоката про тимчасовий доступ до речей і документів.

Однак, вказане судове рішення до переліку, передбаченого частиною 1 статті 309 КПК, не віднесено, а тому така ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає, про що апеляційний суд обґрунтовано зазначив у судовому рішенні.

Колегія суддів не може погодитися з доводами адвоката щодо прийняття слідчим суддею рішення не передбаченого КПК.

Відповідно до частини 1 статті 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів мають право сторони (частина 1 статті 160 КПК).

Аналізуючи положення, закріплені у частині 5 статті 163 КПК, необхідно зробити висновок про те, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання (або відмову у наданні) тимчасового доступу до речей і документів виключно у разі якщо до нього з відповідним клопотанням звернувся належний суб'єкт - сторона кримінального провадження.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК ; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Чинний КПК встановлює два випадки коли потерпілий набуває статусу сторони: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (стаття 340 КПК) та у разі якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення (частина 3 статті 338 КПК).

До такого висновку також можна дійти аналізуючи структуру КПК, де процесуальний статус сторони обвинувачення визначається у параграфі 2 глави 3 КПК, сторони захисту - у параграфі 3 глави 3 КПК, а процесуальний статус потерпілого і його представника визначається в окремому (4) параграфі глави 3 КПК.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

Будь-які інші рішення слідчого судді, пов'язані із застосуванням даного виду заходу забезпечення кримінального провадження апеляційному оскарженню не підлягають.

Відповідно до частини 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Встановивши, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала слідчого судді, яка за правилами КПК не може бути предметом апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження, з чим погоджується і колегія суддів.

Прийняте судом рішення узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі "Абрамова проти України" від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі "Зубац проти Хорватії" від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою адвоката Квітіна Руслана Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. Б. ФомінМ. І. КовтуновичЮ. М. Луганський