Історія справи

Ухвала ККС ВП від 04.06.2020 року у справі №414/902/19

Ухвала

іменем України

1 червня 2020 року

м. Київ

провадження № 51-2549ск20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О. П.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 5 серпня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року,

встановив:

За вироком Кремінського районного суду Луганської області від 5 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного вироку, апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК Українисуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених рішень суду першої інстанції.

Як убачається зі змісту касаційної скарги засудженої та доданих до неї матеріалів, оскаржуваний вирок в апеляційному порядку не переглядався, а тому відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК України не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Доводи засудженої ОСОБА_1 про незаконність ухвали судді апеляційного суду, якою відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Кремінського районного суду Луганської області від 5 серпня 2019 року є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною 3 ст. 395 КПК України передбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому Частиною 3 ст. 395 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як встановив суд апеляційної інстанції на підставі дослідженого журналу судового засідання від 5 серпня 2019 року та розписки ОСОБА_1, вона була присутня у судовому засіданні під час проголошення вироку, його копію отримала в цей же день.

Отже останнім днем для подачі апеляційної скарги є 4 вересня 2019 року.

Проте, як убачається з матеріалів провадження з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до суду лише 9 квітня 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, а у клопотанні про поновлення строку нею не відображено фактичних даних, які об'єктивно вказували б на неможливість звернутись із апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проголошення оскаржуваного вироку ОСОБА_1 було роз'яснено порядок та строки апеляційного оскарження судового рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що процесуальний строк ОСОБА_1 пропустила без поважних на те причин.

Враховуючи наведене, з касаційної скарги та наданих судових рішень убачається, що підстав для її задоволення немає.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 5 серпня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає

Судді

О. П. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Щепоткіна