Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.05.2021 року у справі №908/1049/20

УХВАЛА

23 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1049/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 (колегія суддів: Орєшкіна Е. В., Широбокова Л. П., Подобєд І. М. ) у справі

за позовом Терпінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" про розірвання концесійного договору

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" звернулося із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
14.04.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.

Касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від
30.04.2021 було залишено касаційну скаргу без руху та надано строк до 28.05.2021 для усунення недоліків, а саме, скаржник мав вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, та який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаною ухвалою встановлено скаржнику строк усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали касаційного суду.

Копію ухвали суду від 30.04.2021 отримано скаржником - 11.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ШКІ № 0101616179250), а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги припадав на 21.05.2021.

Водночас тільки 28.05.2021 (згідно з відмітками на поштовому конверті) скаржник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.04.2021 подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка зареєстрована канцелярією Верховного Суду 03.06.2021, тобто з пропуском десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У вказаній заяві скаржник, зокрема зазначає, що "про наявність та зміст зазначеної ухвали від 30.04.201 року про залишення без руху касаційної скарги представник скаржника адвокат Биструшкіна А. Р. дізналася 20.05.2020 р. з оприлюдненого на офіційному веб - порталі Судова влада України за адресою https://reyestr. court. gov. ua/Review/92770822 її змісту".

Колегія суддів зауважує, що за відповідним посиланням, яке навів представник скаржника, на офіційному веб - порталі розміщений інший процесуальний документ, а саме, постанова Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 916/3530/19.

Ухвала Верховного Суду від 30.04.2021 про залишення без руху касаційної скарги оприлюднена 05.05.2021 за посиланням https://reyestr. court. gov. ua/Review/96668768.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали суду від 30.04.2021 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" (за адресою: вул. Дяченка, 12, оф. 6, м. Київ, 02088) - 11.05.2021.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Приписами статті 118 ГПК України визначено наслідки пропуску процесуальних строків, відповідно до якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статті 118 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec. ), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Представник скаржника Биструшкіна А. Р. безумовно була обізнана про існування звернення з касаційною скаргою, тому що саме вона підписала касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія".

Отже, Суд бере до уваги, що саме представник скаржника Биструшкіна А. Р. підписала касаційну скаргу, а тому, звернувшись з касаційною скаргою у справі вона безпосередньо зацікавлена вчиняти дії з метою одержання інформації про наявність поштової кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія". Клопотання про направлення кореспонденції на адресу представника до суду касаційної інстанції не надходило.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що скаржник подав заяву про усунення недоліків з пропуском строку на усунення недоліків касаційної скарги, наданого Судом ухвалою від 30.04.2021.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 292 ГПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 292 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, враховуючи, що протягом встановленого строку Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" не усунуло недоліків поданої касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її повернення скаржнику.

При цьому Верховним Судом належний баланс між забезпеченням реалізації права заявника на звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та уникнення надмірного формалізму з урахуванням принципу рівності сторін перед законом і судом, змагальності судового процесу, у даній справі дотримано.

У зв'язку з наявністю підстав для повернення касаційної скарги, клопотання про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від
03.03.2021 залишається судом без розгляду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська водна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
03.03.2021 у справі № 908/1049/20 повернути скаржнику.

2. Копію касаційної скарги та додані до неї матеріали (в тому числі оригінал платіжного доручення № 1 від 25.03.2021 на суму 4 540,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич