Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 17.05.2018 року у справі №910/21595/17 Ухвала КГС ВП від 17.05.2018 року у справі №910/21...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.05.2018 року у справі №910/21595/17



УХВАЛА

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21595/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р.

у складі колегії суддів: Н.Ф. Калатай - головуючий, Л.Г. Сітайло, С.А. Пашкіна

та на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2018р.

суддя: Л.М. Шкурдова

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення 100 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. та на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2018р. у справі №910/21595/17.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Скаржником оскаржується рішення господарського суду міста Києва від
20.02.2018р., залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р., яким відмовлено в задоволенні позову.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2018р. вказану справу віднесено до категорії малозначних справ.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Огрунтовуючи наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник зазначає, що правова оцінка судами як доказу по справі постанови про закриття провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених п. 2 ст. 38 КУпАП, є досить актуальною для вирішення страхових спорів.

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі №910/18319/16, якою визначено, що закриття справи про адміністративне правопорушення за п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" стверджує, що в оскаржуваній постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. суд апеляційної інстанції не бере до уваги висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі №910/18319/16.

Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. у справі №910/21595/17 не суперечить висновкам викладеним в постанові Верховного Суду від
07.02.2018р. у справі №910/18319/16 виходячи з наступного.

Київський апеляційний господарський суд навпаки враховує викладені у вищезазначеній постанові Верховного Суду висновки, а саме те, що у випадку, якщо провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи було закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд має виходити з того, що з правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту постанови Ленінського районного суду міста Харкова у справі № 642/949/17 від 18.08.2017р. та довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3017052426285490 слідує, що адміністративні протоколи за фактом спірної ДТП складено як щодо ОСОБА_6, так і щодо ОСОБА_7, а відтак, обидві особи є винними у спірній ДТП.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач, заявляючи до відповідача як страховика ОСОБА_6 позов на суму, яка становить еквівалент більш ніж 50 % вартості виплаченого страхового відшкодування (50,33%), не наводить при цьому обґрунтування, яким саме чином ним визначено відсоток ступеню вини кожної з винних осіб, та не надає ніяких доказів на підтвердження вказаних обставин, в той час як за приписами ГПК України саме позивач має належними та допустимими доказами довести, що ступінь вини ОСОБА_6 у спірній ДТП становить відсоток, еквівалентний заявленій до стягнення зі страховика останнього сумі.

Апеляційний суд зазначив, що позивачем фактично не доведено розмір збитків, які заявлені ним до стягнення, а тому з огляду на встановлені обставини дійшов висновку про відсутність правових підстави для стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 100 000 грн. у зв'язку з їх недоведеністю.

Аналізуючи оскаржувані судові рішення Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій повно, всебічно та об'єктивно дослідили обставини справи, прийнявши правильні та обґрунтовані рішення. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів щодо невірного застосування норм матеріального права. Крім того, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у справі №910/21595/17.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. та на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2018р. у справі №910/21595/17, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. та на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2018р. у справі №910/21595/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати