Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.03.2021 року у справі №420/6770/20

УХВАЛА

31 травня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6770/20

адміністративне провадження № К/9901/17028/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А4217

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року

у справі №420/6770/20

за позовом ОСОБА_1

до військової частини А 4217

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Військової частини А4217, в якому просив визнати протиправними дії Військової частини А4217 щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10 серпня 2016 року по 06 серпня 2019 року.

Також позивач просив зобов'язати Військову частину А4217 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 серпня 2016 року по 06 серпня 2019 року, включно, із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року - в період з 10 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а в період з 01 березня 2018 року по 06 серпня 2019 року березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.

28 вересня 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А4217 щодо нарахування та виплати не у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов'язано Військову частину А4217 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А4217 щодо нарахування та виплати не у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2018 року по 06 серпня 2019 року.

Зобов'язано Військову частину А4217 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2018 року по 06 серпня 2019 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 не у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 10 серпня 2016 року по 06 серпня 2019 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, старший матрос, наказом командира Військової частини А4217 по особовому складу від 15 червня 2019 року № 13-РС звільнений з військової служби на підставі пункту "а" (у зв'язку з закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Наказом командира Військової частини А4217 по стройовій частині від 06 серпня 2019 року, ОСОБА_1 з 06 серпня 2019 року виключений зі списків особового складу Військової частини А4217 та усіх видів забезпечення

Отже, позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції". Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини 2 статті 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі, як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі відповідач зазначив, що дана справа не може бути віднесена до категорії малозначних, адже не стосується розгляду інформаційного запиту

Проте, як вже зазначалося судом, дана справа відноситься до справ у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, яка відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не довів наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А4217 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №420/6770/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4217 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак О. А. Губська